Проект «Україна». Київський патерик. 17 непростих питань української історії

Отже, що ж усе-таки вимальовуеться? На територii, що колись входила в ареал розселення племенi (або групи, конфедерацii племен) дулiбiв, дуже впливових свого часу, виявленi слiди досить самобутньоi в порiвняннi з навколишнiм населенням культури. Деякi риси прямо вказують на те, що ця культура мае витоки вiд самих дулiбiв, якi були вiдомi до початку Х столiття.

Якщо моя версiя правильна, i дулiби вели свое походження вiд тюркського роду Дуло, то наявнiсть у культурi Болохiвськоi землi тюркських рис абсолютно прозора.

Вiдповiдно, я не згоден з тим, що тюрки Болохiвськоi землi – це половцi.

Але тодi виникае закономiрне питання: чому культурний шар болохiвцiв датуеться не ранiше, нiж Х столiттям, тодi як дулiби були вiдомi з VII столiття? Нiчого тут загадкового, як на мене, немае. Знову-таки, якщо взяти мою версiю про те, що дулiби (або iх прямi нащадки) панували над бiльшою частиною територii нинiшньоi Правобережноi Украiни, включаючи Киiв, а пiсля приходу Олега та Ігоря (разом з варягами) цю владу втратили, то цiлком можна припустити, що частина цього племенi на чолi з вождями (князями, хаканами), побоюючись гонiнь, пiшла туди, де до них було складно дiстатися (як версiя – це були жителi древлянських мiст, таких, як Іскоростень i Малин).

Те, що Болохiвська земля – важкодоступне мiсце, не викликае сумнiвiв: кругом дрiмучi лiси, до Х столiття зовсiм не обжита, вперше згадана в лiтописi пiд 1150 роком.

Початок освоення цiеi територii саме в Х столiттi також не може бути випадковим.

Якраз в цей час древляни – прямi нащадки (або одне з племен) дулiбiв – зазнають тяжких утискiв з боку сiверян, що перемогли в усобицi (одне з мiст Болохiвськоi землi називаеться Деревич).

Саме тому тут виявленi дулiбськi «столичнi» скарби.

Якщо дулiби i волохи (волхви) – суть одне i те саме, то не дивно, що власне тут зосереджена значна кiлькiсть пам’яток давньоруського язичництва (одне з болохiвських мiст називаеться Кудин – звiдси походить слово кудесник, чарiвник).

А iз введенням на Русi християнства збiльшення числа таких пам’яток просто закономiрне.

І не випадково нам нiчого не вiдомо про болохiвських князiв – просто тому, що вони нiяк не пов’язанi з династiею, закладеною Олегом та Ігорем, яка поширила свою владу на всю Древню Русь.

Дуже схоже на те, що тривалий час Болохiвська земля не була активно задiяна в загальноруських процесах. Свiдчення того – досить пiзня згадка про неi в лiтописах.