Плисти проти течії

У Ведах, написаних санскритом, ми зустрiчаемо слово йога, що походить вiд yug – еднання. Це еднання помiж людьми та мiж людиною i природою.

Проблема полягае в тому, що для людини, скажiмо для мене, все довкола е ii середовищем. Але для одного з тих юнакiв, що сидять отам у кiнцi аудиторii, людина – це вiн, його Я. Тим часом я належу до його середовища. Скiльки людей на Землi, стiльки й точок зору, адже кожен з нас пiдсвiдомо вiдчувае себе центром усесвiту. Якщо я, припустiмо, попрошу в першого-лiпшого перуанця назвати якусь далеку краiну, вiн назве Португалiю, Іспанiю або Францiю.

Якщо я попрошу у француза, iспанця чи португальця назвати якусь далеку краiну, вiн уповнi може назвати Перу. То що таке далека краiна? Залежить вiд того, звiдки дивитися.

Щоб з'ясувати цю проблему, яку ми сьогоднi обговорюемо, слiд усвiдомлювати вiдноснiсть мiж нашим «я» та середовищем довкола нас, а також вiдмiннiсть, що iснуе мiж рiзними частинами свiту.

Будда. Острiв Лантау Гонконг

Як визначити величину хоча б цiеi ось пляшки? Порiвняно з якимось мiкробом, вона велика, але порiвняно з Лiсабоном – маленька.

То велика вона чи маленька? І не велика, i не маленька, бо ЇЇ величина залежить вiд того, з чим ii порiвнювати. А цей ось стiл – новий чи старий? Старий порiвняно з цим аркушем паперу, але порiвняно з Великою египетською пiрамiдою – новий. То новий цей стiл чи старий? Усе вiдносно.

Розгляньмо це питання докладнiше. У певний iсторичний момент у свiтi виникае якась релiгiя. Ця релiгiя вiдповiдае тогочаснiй потребi певного народу.

І не тiльки в метафiзичному, а й соцiальному, полiтичному та економiчному сенсi. Ця релiгiя покликана задовольнити потреби певного народу i водночас його захистити.

Ми згадували iслам. Мусульмани вважають свиню нечистою твариною, якоi не вiльно торкатися, не вiльно iсти. Цю норму встановлено мусульманською релiгiею, щоб запобiгти трихiнозу – поширеному захворюванню африканських свиней. Дуже непросто було розтлумачити кожному вiрному небезпеку трихiнозу, тож довелося просто назвати свиню нечистою твариною, i люди перестали вживати ii в iжу.

То чи ошукала ця релiгiя свiй народ, чи сказала йому неправду? Звiсно, нi. Це правда, але правда, сказана в символiчний, метафоричний спосiб.

На початку свого iснування кожна релiгiя обставляе себе рiзними символами чи метафорами, зрозумiлими для народу, щоб люди могли ними послуговуватися. Ще раз наголошую, не тiльки в метафiзичному, а й фiзичному, природному сенсi.