Філософія для життя. Пізнати себе краще

Роблячи те, чого ми прагнемо, треба дивитися на себе збоку, спостерiгати за собою, аби пересвiдчитися, чи правильно ми дiемо, чи, попри помилки, таки вдосконалюемося. Але майтеся на бачностi! Те, що iнодi ми нiбито робимо поступ, – i це напевне так, – ще не означае, що ми не можемо повернути назад, до тих самих хиб, що iх, як гадаемо, подолали. Не слiд лякатися. Якщо ми «повертаемо назад», то це означае, що ми не здолали стiльки сходинок, як вважали, або ж наш здобуток потребував бiльших зусиль, щоб бути тривкiшим.

Рiзниця мiж початковими помилками та повторними полягае в тому, що у другому випадку ми здаемо собi справу з того, що вiдбуваеться, а це вже немало. Цього достатньо, аби наполегливо рухатися далi.

Нас вчить саме життя

Доконче розумiти, що в тому, що з нами вiдбуваеться, е певний сенс, а доля, життя, боги, чи хоч як називати причиново-наслiдковий зв’язок, не е чистою випадковiстю.

Щоб вийти переможцем у якiйсь випробi, хай як важко нам було на початку, треба знати причини, багато причин, що зумовлюють наявний наслiдок.

Знання причин – перший доконечний крок до розв’язку. Але самого знання замало для розв’язання певноi проблеми.

Знання, яке не виходить за межi рацiонального, або, принаймнi, справляе певний емоцiйний ефект, втрачае будь-який сенс, якщо не прямуе природнiм шляхом до дii.

Другий доконечний крок для того, щоб карма сповнила свою мiсiю формування людини, – розпочати дiяти.

Скажiмо, ми маемо певне утруднення в життi.

Обмiркувавши ймовiрнi причини, треба пiдготувати план дiй i застосувати його на практицi. Передусiм застосувати на практицi. Хай наш план i не буде досконалий i не покладе край проблемам, та краще помилятися дiючи, нiж перебувати у бездiяльностi зi страху помилитися. Хто помиляеться, але дiе, той iнтегруе в собi практику руху, поступування, позбуваеться iнерцii i поборюе страх. До того ж, розвивае iнтелект, аби поступово навчитися вибирати кращi й ефективнiшi рiшення.

Карма: згiдно з фiлософiею iндуiзму, закон, що пов’язуе причини з вiдповiдними наслiдками: тобто, кожна дiя породжуе адекватну реакцiю чи наслiдок.

Влада часу та енергiя

Ми запитуемо, що таке життя, i вiдповiдаемо: енергiя. Ми запитуемо, що таке любов. Теж енергiя. Отож, що прикметно, життя – це енергiя, життя – це любов. Де життя, там i еднання. Де життя, там i речi, що зближуються, що узгоджуються, що гармонiзуються.