Містика сновидінь. Практичний сонник

Полезные тайны», яка об’еднуе пiд однiею обкладинкою потаемнi книжки середньовiччя, якi зберiгалися в монастирських бiблiотеках, у лiкарiв, травникiв i навiть некромантiв: «Травник Апулея», книжки про каменi, фiзiономiку, хiромантiю, а також «Сонник Даниiла» (XIV–XV ст.), званий ще Оксфордським. І була приемно здивована, що можу користуватися ним, оскiльки бiльша половина тлумачень за своею суттю майже не вiдрiзняеться вiд тих, якi пропонують найсучаснiшi Сонники. Проблема не в Сонниках, а у твоему зневажливому ставленнi до своiх видiнь, в небажаннi пiзнавати в собi як добре, так i зле.

А це, мiж iншим, дуже цiкава праця. Знову зацитую Джозефа Кемпбелла: «Пiдсвiдоме посилае в мозок найрiзноманiтнiшi фантазii, страшних iстот, жахливi й облуднi образи… оскiльки пiд пiдлогою вiдносно охайного, невеликого житлового примiщення, яке ми називаемо свiдомiстю, людське царство перетворюеться в печери Аладiна. Там нас очiкують не лише дорогоцiннi скарби, але й небезпечнi джини». Страхаючись джинiв, ти вiдмовляешся вiд скарбiв, дорога.

Б. І що саме ти вважаеш «дорогоцiнними скарбами»?

А. Вiщi, мiстичнi сни, якi допомагають людинi, а то й змушують ii змiнювати думки, мрii, iдеi. Тобто, докорiнно змiнюватися на краще, пильнiше, вiдповiдальнiше ставитися як до життя, так i до смертi. Поезiя (справжня!) i вiщий сон мають спiльне джерело. Муза талановитого поета не пурхае над ним, а подiбно душi сновидця, в якiй не згасла жага пiзнання, перебувае на межi миттевостi й вiчностi й там, як богиня долi Парка, з вражень дня i ночi висновуе Здогад.

«Деннi» вiршi, «деннi» сни, в яких не вловлюеться подих вiчностi, – витвори без пiдтексту, як правило, неглибокi й швидко забуваються. А вiщi сни, так само, як i генiальнi вiршi, залишаються в пам’ятi назавше, бо вони – дiти дня i ночi, пiзнаного i непiзнаного, минулого й вiчного. Той, хто подiбно тобi, нехтуе ними, нехтуе самопiзнанням, самовiдкриттям i самовикриттям, мов листок пливе на поверхнi рiки життя.

Б. Ну годi! Вважай, що ти переконала мене, «сновидице»! Якщо менi присниться якийсь неймовiрний сон, я звернуся до тебе, щоб ти витлумачила його.

А. Звертайся, але май на увазi, що нiхто не зробить цього краще за тебе, бо на вiдмiну вiд сторонньоi людини, ти знаеш про себе все чи майже все: обставини свого життя, своi грiшки, своi мрii, прагнення, стан здоров’я i т. i. То ж вчися сама.

Б. Гаразд, спробую. Пiдкажи менi, який Сонник нинi вважають найповнiшим, найдосконалiшим?

А.