Містика сновидінь. Практичний сонник

Чому це спало тобi на думку?..

А. Я вже пояснювала тобi, що таким робом легше зрозумiти й запам’ятати сенс того чи iншого символу. Окрiм того, я уявила собi сиву давнину, наших пращурiв. Довгими зимовими вечорами при мерехтливому свiтлi каганця вони розповiдали один одному не лише чарiвнi казки, але й своi дивовижнi, схожi на казку, сновидiння, обговорювали iх, шукали iхнiх слiдiв у реальностi, тобто гуртом творили Тлумачення, певну частину яких успадкували ми. Це було дуже цiкаво. Це зближувало людей, вигострювало уяву.

Люди й нинi люблять слухати чужi сни, особливо тi, в яких е глибина, мiстика, якi, подiбно твоiм снам, викликають хвилювання, навiть страх. Очi iх робляться круглими, подих зачаеним, голос приглушеним. І не дивно, адже оповiдач вiдкривае перед ними свою «печеру Аладiна»…

Б. Тут i вiршi?..

А. Це моi, iндивiдуальнi, тлумачення власних сновидiнь.

Б. Не розумiю.

А. Пояснюю. Тобi, скажiмо, приснилося, що ти блукаеш густим, понурим лiсом. Сонник тлумачить це так: «Вас чекають невдачi на службi й сiмейнi незгоди».

А ти – самотня жiнка, на службу не ходиш, нi пiдступних друзiв, нi вiдвертих ворогiв не маеш. А сон приснився. Отже, треба шукати якесь свое, особисте тлумачення.

Б. Менi справдi якось снився подiбний сон.

А. І ти постаралася якнайшвидше забути його.

Б. Так.

А. Даремно. Якби ти трохи помiркувала, то дiйшла б висновку, що лячний лiс, яким ти довго блукала, це, можливо, твоя пiдсвiдомiсть. Можливо, ти перебуваеш у незгодi сама з собою, шукаеш в собi вiдповiдi на якiсь запитання i, водночас, боiшся iх знайти.

В такому разi сон пiдказуе тобi: «Годi блукати! Поглянь правдi у вiчi! Реально оцiни обставини свого життя, своi мрii, свiтло i темряву в собi й виходь з лiсу, тобто, прийми рiшення!»

Б. Я спробую. Дякую за розмову.

А. І я тобi дякую. За терпiння. Остання порада: не стався до своiх снiв надто серйозно. Деякi з них, яскравi, чарiвнi, бувають отруйними, як мухомори.

II. Земля

Всеплощюща мати-годувальниця, хранителька скарбiв, а також загадкових, грiзних таемниць. В земних глибинах, за мiфологiею, знаходиться царство мертвих, пекло – обитель грiшникiв i демонiчних iстот, ворожих людям. Те, що на поверхнi землi е здебiльшого добрим, благодатним, а те, що в ii надрах – викликае тривогу, вiдчуття небезпеки, страх.

Неоднозначне (амбiвалентне) ставлення до землi нерiдко проявляеться саме в наших снах.