Казки

Який шукав щось поклювати серед трави – Ти дала життя багатьом кульбабкам, як колись це зробила для тебе iнша. Так, як i ти, зернятка впадуть на землю, засипляться пилом. Пролежать зиму, проростуть i у тебе з’явиться набагато бiльше таких як ти чудесних весняних квiток.

– Горобчик цвiрiнькнув i полетiв далi.

Кульбабка була вдячна горобчику за його пораду i продовжувала жити серед таких як вона.

…В хатi все затихло, прийшов час укладатись спати. Всi маленькi дiти налаштувалися дивитись чудовi сни.

Спи! Бог i моя любов тебе оберiгають!

Маленький мандрiвник

Мiж кущами смородини у затiнку лежало зо два десятки курячих яець. Курка вiдклала iх потай вiд своiх господарiв i ось вже два тижнi, як вигрiвала iх своiм тiлом, дбайливо перегортаючи дзьобом, уважно прислуховуючись до них. Вона не пила, не iла i геть знесилилась. Інколи курка вiдходила на хвилинку, аби ковтнути водички чи знайти якiсь зернятка. Ось i зараз вона тiльки-но вiдiйшла вiд яець.

Трiсь – трiсь, почулося серед яець.

Одно з них розломилося навпiл i звiдти виповзло мокре курчатко. За декiлька хвилин воно висохло, стало схоже на клубочок з жовтогарячого пуху. Перш за все його вразило слiпуче сонячне свiтло. Курча прикрило крильцями очки, а коли вiдкрило то побачило, що сидить на купi таких же яець, з якого щойно вилiзло.

«Пi-пi! Пi-пi!» – запищало курча, гукаючи маму, але у вiдповiдь була тiльки тиша.

Мабуть воно народилося таким цiкавим до всього, бо, ще не вмiючи ходити, вилiзло з купи яець i почало мандрувати.

Курча захотiло перш за все побачити свою маму. Не знаючи, де шукати, воно пiшло куди – не будь. Перед собою курчатко побачило травичку i багато голубих маленьких квiточок. Але одна квiтка чомусь була такого кольору, як i вiн, тiльки з червоними смужечками. Воно хотiло роздивиться цю квiточку i пiдiйшло ближче, але квiтка раптом ожила. Курча вперше побачило таке диво.

– Хто ви така? – спитало воно – Ви моя мама?

– Нi! – вiдповiла та – Ти – курчатко.

Твоя мама – курка, а я – метелик.

– А яка вона i де ii шукати?

– Ти бачиш скiльки у мене нiжок, а у тебе тiльки двi, як у твоеi мами. Ти бiльший за мене, а вона дуже велика. Була тут, але тiльки – но кудись пiшла. Зачекай ii тут, а я полечу i коли побачу ii, то скажу iй про тебе.

Метелик замахав крильцями i полетiв. Курча трохи посидiло на мiсцi, i йому стало сумно без мами. Курчатко – хлопчик вже зроду було хоробрим, але неслухняним.