Їжа. Італійське щастя

com]

«Нутелла» постала перед свiтом у сотнi витончених упаковок, слоiкiв, бiдонiв, сифонiв, глечикiв i стаканчикiв i розпалила колекцiонерськi пристрастi харчових фетишистiв. Коротше кажучи, «Нутелла» не осоромила славу iталiйського генiя, багатосторонньо заявленого в iжi.

За часiв фашизму в 1931 роцi в Туринi було вiдкрито единий у свiтi футуристичний ресторан «La taverna del Santopalato». Меню цього ресторану мало вигляд, м’яко кажучи, дивний: «iнтуiтивна закуска», «целулоiдний макет м’яса», «iталiйськi сосиски на сонцi», «курчата “Фiат”».

Вражають рекомендованi шеф-кухарем поеднання продуктiв: нуга з ковбасою, кава з салямi. Смакуючи страви, вiдвiдувачi мали тримати виделку в правiй руцi, а лiвою безперервно водити по спецiальних пластинах, що надавали тактильнi доповнення до смаку страв. До однiеi iжi подавався клапоть шовку, до iншоi – шматок наждаку, до третьоi – лакована дощечка. У залi пульверизувались аромати для стимуляцii сприйняття… На жаль, футуристський ресторан був невдовзi лiквiдований – i не через цензурнi заборони, а з банальнiшоi причини: невдоволення вiдвiдувачiв.

У XX столiттi головне мiсто П’емонту Турин був, завдяки «Фiату», столицею iталiйськоi промисловостi, завдяки «Ейнаудi» i «УТЕТу» – столицею видавничоi справи. Це було найбiльш передове, новаторське, найбiльш схильне до експериментування мiсто. Творчi експерименти iнтелектуалiв нерiдко зачiпали сферу харчування i так само часто робили замахи на святе. У своiх епатажних витiвках деякi новоявленi розумники переступали межi мислимого.

П’емонт – виробник найшляхетнiших вин, таких як «Неббiоло» (найелiтнiший сорт – «Бароло», простiше «Барбареско») i як веселе «Астi Спуманте», що абсолютно правомiрно поеднуеться у вiршi Мандельштама: «Я п’ю за вiйськовi айстри» з савойськими соснами П’емонту:

За музыку сосен савойских, полей Елисейских бензин,

За розу в кабине рольс-ройса и масло парижских картин…

Я пью, но еще не придумал – из двух выбираю одно:

Веселое асти-спуманте иль папского замка вино…

За музику сосен савойських, полiв Єлисейських бензин,

Троянду в кабiнi ролс-ройса й олiю паризьких картин…

Я п’ю, але ще я не вибрав – однаково вабить воно:

Чи Астi-спуманте веселе чи папського замку вино…

У П’емонтi в 1786 роцi був уперше настояний вермут – на трав’яному зборi, в який входить i напiвзаборонений полин – абсент.

Вiдоме також iм’я того, кому вперше спало на думку приготувати цей вишуканий напiй. Його звали Бенедетто Карпано.