Їжа. Італійське щастя

Ягнята з Альпаго з духмяними травами. Фiолетовi артишоки з Сант-Еразмо з лагунними креветками. Вiдваренi пагони хмелю, заправленi олiею (bruscandoli).

Солодощi: цукерки з корiння iрису i шкуринок апельсинiв (fugazza). Ясна рiч, «пандоро» (pandoro) – паска, яку випiкають на Рiздво у Венецii, аскетично-вишукана, без жодноi начинки. «Пандоро» дуже вiдрiзняеться вiд напханого цукатами, родзинками i навiть шоколадом мiланського «панеттоне», хоча в обох випадках йдеться про рiздвянi паски [див. розд. «Календар»]. Одмiннiсть святковоi випiчки, венецiанських «крапфенiв» i мiланських «балачок» вiдповiдае рiзнiй атмосферi двох карнавалiв: венетiйського/венецiанського i мiланського.

Мiланський карнавал цiлковито присвячений куховарiнню i обжерливостi (зазначмо, що навiть тривае мiланський карнавал на чотири днi довше визначеного церквою термiну, забираючи цi чотири днi вiд Великого посту: вiн закiнчуеться не в Жирний вiвторок, а в першу Великопiсну суботу). А венецiанський карнавал не буйне невгамовне свято, а, навпаки, сумне i стримане видовище, позбавлене звуку (чути тiльки плескiт води), цiлковито розчинене в постатях, в лiнiях i кольорi.

Спецпродукти

Сири сортiв «Азьяго», «Монте Веронезе» (Asiago, Monte Veronese). Сир «Морлакко дель Граппа» (Morlacco del Grappa) з молока корiв зникаючоi породи Бурлiна (Burlina). Ще донедавна залишалось у свiтi заледве 270 цих тварин. Але мiсцевi ентузiасти [див. розд. «Слоу Фуд»] взяли над коровами шефство, i нинi поголiв’я iх росте. Сири «Казателла тревiджана», «Золiго», «Скiц» (Casatella trevigiana, Soligo, Schiz).

Вимочений у винi «п’яний сир» («formaggio ubriaco» або «embriago»), що виготовляеться у П’яве.

Шинка з пагорбiв Евганео i сiчена вiчентiнська шинка. Ковбаса «luganega» (тобто «луканського» типу) з Тревiзо. Назва вказуе на той факт, що рецепт був у давнi столiття вивезений з Лукано – це стародавне найменування Базилiкати. Але в наш час «луганега» – окраса i гордiсть тревiзанськоi кухнi.

Фрукти: велетенськi черешнi з Маростiки i з веронських пагорбiв.

Полуницi, яблука, динi та персики з Верони. Кiвi i лимони з озера Гарда. Грушi з берегiв Адiдже.

Овочi: ламонська квасоля, тревiзанський червоний цикорiй, спаржа бiла з Бассано, часник з берегiв Адiдже, фiолетовi артишоки з Сант-Еразмо (район венецiанськоi лагуни). Особливо цiнуються бруньки цих артишокiв, пiд назвою «castraurе».

Супервисококласна олiя озера Гарда i веронських пагорбiв [див. розд. «Маслинова олiя»].