Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi

Грушевського, який мiг своiм подвижництвом захопити будь-кого. До того ж виникали i сприятливi органiзацiйно-технiчнi можливостi. Створений клопотаннями М. Грушевського на кошти украiнськоi емiграцii Украiнський соцiологiчний iнститут розпочав низку цiкавих дослiдницьких програм, i можна було розраховувати на його активне сприяння у виданнi майбутньоi книги.

Та найголовнiше полягало в тому, що Павло Оникiйович сам прагнув якомога ретельнiше i грунтовнiше вiдтворити, осмислити все пережите останнiми роками, зробити з досвiду належнi висновки, винести уроки.

Успiху нелегкоi справи значною мiрою сприяло те, що ще починаючи з обов'язкiв генерального писаря П. Христюк виробив чи ж то особливий смак, чи ж просто якусь дисциплiну щонайсерйознiшого ставлення до документiв. І коли вiн почав працю над iсторiею Украiнськоi революцii, вiн понад усе цiнував вагу саме документального аргументу.

Можливо, позначилось i те, що почали вже видаватись першi мемуарнi твори, в яких значна доля суб'ективiзму i домислiв спотворювали картину реальноi дiйсностi, не могли претендувати на скiльки-небудь наукове осмислення, прояснення iсторii одного з найскладнiших перiодiв у долi украiнського народу.

Мабуть, не можна виключити i доброчинного впливу М. Грушевського, який сам строго дотримувався принципiв наукового дослiдження i рекомендував такий же «академiчний» пiдхiд своiм соратникам i учням: спочатку як можна найповнiше нагромадження фактичного, документального матерiалу, а потiм – його аналiз, осмислення, i лише нарештi, як пiдсумок, – написання суто iсторичних праць.

Так чи iнакше, але свою книгу, що склала чотири томи, П. О. Христюк створював як наполовину звiт документiв, а на другу половину – як iх iнтерпретацiю, тлумачення, роз'яснення, узагальнення. Це вiдчуваеться навiть у назвi твору – «Замiтки i матерiали до iсторii Украiнськоi революцii», яка уособлювала, чи ж то започаткувала, серiал пiд загальною рубрикою «Украiнська революцiя. Розвiдки i матерiали».

Вийшли всi чотири томи у Вiднi в 1921—1922 pp.

В цiлому ж Украiнський соцiологiчний iнститут видав 13 книжок з проблем iсторii i тогочасного розвитку Украiни: працi М. Грушевського, В. Липинського, В. Старосольського, М. Шрага, М. Лозинського, К. Грушевськоi та iн. З 1 лютого 1921 р. в примiщеннi украiнського робiтничого товариства «Єднiсть» у Вiднi лекцiями М. Грушевського i Д. Антоновича розпочалося рiчне читання безплатних загальнодоступних курсiв iз суспiльних наук для украiнських емiгрантiв.