Буйний День

Замiсть парки на ньому вже була куртка з укривала й на головi хутряна шапка. Своi промерзлi мокасини вiн скинув i танцював у самих панчохах. Дорогою, ще надвечiр, вiн промочив ноги аж по колiна, але не перевзувався, i його довгi панчохи взялися крижаною корою. Вiд тепла в кiмнатi лiд почав танути та ламатись i брязкотiв пiд час танцю. Крижинки сипалися на пiдлогу, i всi танцюристи ковзались по них. Буйному Дневi те на карб не ставилось. У тому далекому краю вiн належав до небагатьох людей, що настановляють закон i своею поведiнкою дають зразок моральних норм, але самi стоять над законом.

Вiн був один iз тих небагатьох щасливцiв, що не можуть учинити негоже. Усе, що вiн робив, було добре, – байдуже, чи iншим воно дозволене. Звiсно, такi люди завдячували це тому фактовi, що вони майже завжди несхибно чинили тiльки по справедливостi, i то краще, шляхетнiше, нiж iншi. Буйний День, найстарший герой у цьому молодому краi i воднораз молодший за бiльшiсть iнших, стояв осiбно, як людина вища, як узiрець людини, ба бiльше, як надлюдина. Тож зрозумiло, що Дiвi, коли вона вiддавалась його обiймам у танцi, болiсно стискалося серце, що от у нiй вiн бачить саму лише добру приятельку й знамениту танцюристку. Мала втiха була iй знати, що вiн нiколи не кохав. Вона знемагала вiд кохання до нього, а вiн кружляв iз нею так, як i з будь-якою iншою жiнкою або навiть iз добрим танцюристом-чоловiком, що, обв’язавши хусточкою рукав, танцював би за даму.

Тiеi ночi Буйному Дневi довелось потанцювати й з такою дамою.

Серед юконцiв, як i скрiзь на Заходi, водилась така спроба на витривалiсть: так закрутити другого, танцюючи, щоб йому памороки забило. Отож, коли Бен Девiс, фараонний банкiвник, iз барвистою хусткою на рукавi закрутився iз Буйним Днем у танцi, iншi пари спинились подивитися, що з того буде. Крутячись увесь час в один бiк, обидва вихором лiтали по кiмнатi. У першiй залi почули, що Буйний День танцюе з Беном Девiсом, i гральнi столи та прилавок ураз спустiли. Усi скупчились у танцювальнiй кiмнатi. Музики грали шалено, а пара крутилась чимраз швидше. Девiс уславився своею тривкiстю в таких змаганнях, i на Юконi вiн не одного здоровила перетанцював, але цей раз уже за кiлька хвилин стало видко, що впаде вiн, а не його партнер.

Вони покружляли ще трохи, коли враз Буйний День спинився, випустив Девiса й ступив назад, хитаючись i помахуючи руками, немов хапаючись за повiтря.