Дочка снігів

Важка рука Нового Свiту з дитинства лягла шотландцевi на плечi, але в кожнiй рисi його поораного глибокими зморшками обличчя проступала непохитна чеснiсть. Випнуте пiдборiддя свiдчило про те, що чеснiсть – це найкраща полiтика, бо вже при першому поглядi кожен був не вiд того, щоб мати справу з власником цього випнутого пiдборiддя. Про те свiдчив i його перебитий нiс, скручений трохи набiк, та довгастий шрам, що перетинав чоло, ховаючись у сивому волоссi.

– Ми пiднiмаемо якiр через годину, сер. Я прийшов за останнiми наказами.

– Гаразд. – Джекоб Велс повернувся до нього з крiслом. – Капiтане Макгрегор!

– Так.

– На цю зиму я мав вам доручити iншу справу. Але потiм я роздумав i призначив вас на «Лору». Ви здогадуетесь, чому я так зробив?

Капiтан Макгрегор переступив з ноги на ногу, й хитра посмiшка блиснула в його очах.

– Сподiваетесь, що постануть труднощi, – буркнув вiн.

– І ви саме той чоловiк, якого тут треба. Перед вiдплиттям ви одержите вiд мiстера Белi докладнi вказiвки.

Одно тiльки вам тепер скажу: коли ми не викуримо звiдси досить люду, у Фортi Юконi битимуться за кожен фунт продуктiв. Ви мене розумiете?

– Так.

– Перш за все – ощаднiсть. Сьогоднi ви вивозите триста чоловiк. Я гадаю, що вдвое бiльше поiде по рiчцi, як тiльки замерзне лiд. Отож вам доведеться цiлу зиму харчувати тисячу душ. Визначте iм пайку – що треба робiтниковi – i дивiться, щоб вони працювали. Заготовляли дрова по шiсть доларiв за стос. Складати iх треба при березi, в такому мiсцi, де легко причалити пароплавом.

Хто не працюе – позбавляеться пайки. Зрозумiли?

– Так.

– Тисяча людей може наробити великого бешкету, коли вони будуть байдики бити. Мало що може трапитись! Пильнуйте, щоб не грабували, не брали нiчого з ям, де переховуються продукти. Коли не коритимуться, виконуйте свiй обов’язок.

Капiтан похмуро хитнув головою. Мимохiть вiн зцiпив кулаки, i шрам у нього на чолi побiлiв.

– В кригу вмерзло п’ять пароплавiв. Зробiть усе, щоб iх не потрощило, коли навеснi крига скресне.

А перш за все розвантажте iх та позносьте все в одну велику яму. Вам зручнiше буде ii боронити i зробити неприступною. Пошлiть кого-небудь до форту Бер i попросiть мiстера Картера, щоб вiн дав вам до помочi трьох своiх службовцiв. Без них вiн обiйдеться, в Серкл-Сiтi робота абияка. Повертаючись звiдти, вiзьмiть з собою половину службовцiв мiстера Бердвела. Вони вам будуть потрiбнi. Вам доведеться мати справу з багатьма добрими стрiльцями.