Маленька господиня Великого будинку

Спорядившись, Форест хотiв уже йти, та А-Гов подав йому кiлька листiв, пояснивши, що iх привезено зi станцii пiзно ввечерi, коли вiн уже спав. Надриваючи конверти з правого боку, вiл хутенько перебiг усi листи очима i тiльки над одним трохи замислився. Насупивши брови, вiн потяг до себе вiдкидну поличку з фонографом, натиснув кнопку, а коли валик закрутився, надиктував швидко, нi разу не спинившись, щоб пiдшукати слово чи доладнiше викласти думку:

«Одержавши Вашого листа вiд чотирнадцятого березня тисяча дев’ятсот чотирнадцятого року, я був прикро вражений звiсткою про свинячу чуму на Вашiй фермi.

Так само вразило мене й те, що Ви звинувачуете мене. І не менше прикро менi, що кнур, якого ми Вам надiслали, здох.

Я можу тiльки запевнити Вас, що чуми у нас не було вже вiсiм рокiв, опрiч двох випадкiв у тварин, завезених зi Сходу, два роки тому; обидва випадки було виявлено пiд час неодмiнного у нас карантину по прибуттi, i хворих тварин негайно знищено, а отже, зараза не могла перейти на наших свиней.

Мушу довести Вам до вiдома, що в жодному з тих випадкiв я не складав вини на вiдсилачiв. Навпаки, зважаючи на те, що iнкубацiйний перiод свинячоi чуми тривае (як, певне, вiдомо й Вам) дев’ять днiв, я перевiрив, коли було вiдiслано менi тих свиней, i сам пересвiдчився, що iх вiдiслано здоровими.

Невже Вам нiколи не спадало на думку, що в поширеннi чуми здебiльшого винна залiзниця? Чули Ви коли, щоб вагон, у якому везли хворих тварин, прокурено або дезiнфiковано? Зiставте самi всi дати: коли ми вiдiслали Вам кнура, коли вiн прибув до Вас i коли з’явились першi ознаки хвороби.

Ви пишете, що через розмиту дорогу кнур iхав до Вас цiлих п’ять днiв. А першi ознаки хвороби з’явились за сiм днiв пiсля прибуття. Разом це становить дванадцять днiв.

Отже, я нiяк не можу погодитися з Вами. Я не винен у тому лиховi, що спостигло Вашу ферму. Та щоб пересвiдчитися ще раз, запитайте листовно ветеринарну управу нашого штату, чи е в моему господарствi свиняча чума.

Зi щирою пошаною…»

Роздiл II

Вийшовши скляними дверима з веранди-спальнi, Форест зразу перейшов розкiшну туалетну кiмнату з диваном у вiконнiй нiшi, кiлькома комодами, великим камiном i дверима до ванноi, далi довгастий кабiнет-канцелярiю з усiм дiловим приладдям та обставою: письмовими столами, диктофонами, картотечними та книжковими шафами, комплектами часописiв, стелажами з шухлядами, що пiдiймалися до невисокоi, подiленоi сволоками, стелi.