Серця трьох

– Кава й сама вже снiданок, – тоном знавця вiдгукнувся Френк, розглядаючи свого нового родича й час вiд часу поглядаючи на портрет.

– Адже ти точна його копiя, i подiбнi ви не тiльки зовнi, – розсмiявся Генрi, перехопивши погляд Френка. – Коли ти вiдмовився вчора дiлитися, то був такий, як старий сер Генрi. Вiн мав уроджену вiдразу до подiлу, навiть iз власною командою. Вiд цього все його лихо. І, звичайно ж, вiн не подiлився б жодним пеннi зi своiми нащадками. А ось я зовсiм iнший.

Я не лише готовий вiддати тобi половину Тельця, а й свою половину на додачу разом iз майном i добром: бери собi i хатину, i чарiвне умеблювання, i родиннi цiнностi – все, навiть тi черепашачi яйця, що я не викопав. Коли ж вам завгодно буде вступити у володiння всiм цим?

– Як це розумiти? – запитав Френк.

– А ось як. Тут нiчого немае. Я, можна сказати, перевернув увесь острiв, i одне-едине, що я знайшов, – це скриня, набита ганчiр’ям.

– Проте це мало б надихнути тебе на подальшi пошуки!

– Ще б пак! Я вже думав, що скарб у мене в кишенi.

В усякому разi, ця скриня свiдчила, що я на правильному шляху.

– А чому б нам не спробувати щастя на островi Бика? – запитав Френк.

– І я такоi думки, хоча в мене е пiдстави припускати, що скарб сховано десь на континентi. Адже в давнину люди мали звичку зазначати довготу й широту з вiдступом на кiлька градусiв.

– Атож, якщо на картi позначено десять градусiв пiвнiчноi широти й дев’яносто схiдноi довготи, це цiлком може бути дванадцять градусiв пiвнiчноi широти й дев’яносто два – схiдноi довготи, – погодився Френк.

 – А може бути i вiсiм градусiв пiвнiчноi широти й вiсiмдесят вiсiм – схiдноi довготи. Пiрати тримали поправки в головi, i якщо вмирали раптово, а це було iхнiм звичаем, то секрет умирав разом iз ними.

– Я вже майже вирiшив перебратися на острiв Бика i всiх цих ловцiв черепах вигнати звiдти на материк, – продовжував Генрi.

– А потiм менi раптом здалося, що, мабуть, починати краще з материка. В тебе теж, напевно, е своi ключi для пошукiв скарбу?

– Авжеж, – кивнув Френк. – Але знаеш, я хотiв би вiдмовитися вiд своiх слiв щодо подiлу.

– То вiдмовляйся, – пiдохотив його Генрi.

– Ну, тодi вiдмовляюсь!

І, скрiплюючи свою угоду, вони мiцно потисли один одному руки.

– «Морган i Морган» – компанiя усього з двох осiб, – розсмiявся Френк.