Серця трьох

Очевидно, актор «показуе», бо м-р Годдард вiдразу починае нагромаджувати одну дiю на одну. «Вiдобразити горе!» – наказуе вiн, або «сум», або «гнiв», або «щире спiвчуття», або «бажання убити», або «прагнення самогубства». От i все. Так i мае бути – iнакше коли б вiн завершив роботу i написав своi тисячу триста сцен?

Проте можете собi уявити, як довелося менi, бiдоласi, котрий не мiг обмежитися чарiвним словом «вiдобразити», а мав описати – i до того ж досить докладно – усi тi настроi i положення, що iх одним розчерком пера визначив м-р Годдард! Нехай йому грець! Дiккенсу не здавалося надмiрним витратити тисячу слiв на описування i найтонше окреслення сумних переживань того чи iншого героя.

А от м-р Годдард каже «Вiдобразити» – i раби кiноапарата роблять усе, що потрiбно.

А розвиток дii! Свого часу я написав кiлька пригодницьких романiв, проте навiть у них разом не було стiльки дii, як у «Серцях трьох».

Зате тепер я знаю, чому кiнематограф мае таку популярнiсть. Я тепер знаю, чому «Пани Барнес iз Нью-Йорка» i «Гончар iз Техаса» розiйшлися мiльйонами примiрникiв. Я тепер знаю, чому якась пихата агiтацiйна промова може зiбрати куди бiльше голосiв, нiж доблесний вчинок чи задум державного дiяча. Перероблення сценарiю м-ра Годдарда на роман було для мене цiкавим досвiдом – i досить повчальним. Ця праця по-новому висвiтлила давно осмисленi мною соцiологiчнi узагальнення, пiдвела пiд них нову основу i змiцнила iх.

Пiсля цiеi спроби своiх сил як письменника у новiй для себе царинi я почав розумiти душу народу глибше, нiж розумiв досi, й усвiдомив, яким високим мистецтвом жесту i мiмiки мае володiти демагог, котрий залучае голоси виборцiв на свiй бiк за допомогою умiння грати на колективнiй душi мас. Я буду вельми здивований, якщо ця книга не набуде масового розповсюдження. («Показати здивування», – сказав би м-р Годдард, або – «Вiдобразити масовий розпродаж».)

Коли в основi цiеi авантюри, iменованоi «Серця трьох», лежить спiвпраця, то ii принцип захоплюе мене. Проте боюся, що такого колегу, як м-р Годдард, можна здибати не частiше нiж одного на мiльйон. Ми жодного разу не прохопилися навiть словом, у нас не було жодноi суперечки чи дискусii.