Доводи розсудку

Дiм, парк i меблi були до вподоби; Крофти були до вподоби; умови, строки – усе було надзвичайно пiдхожим; i клерки мiстера Шеперда одразу ж узялися до роботи, хоча iм не довелося зробити жодноi змiни в заздалегiдь пiдготовленому «Цим засвiдчуеться…»

Сер Волтер без вагань заявив, що адмiрал – найгарнiший з усiх морякiв, яких вiн коли-небудь бачив, i навiть сказав, що якби його власний куафер зайнявся адмiраловою зачiскою, було б не соромно з'явитися з ним на людях; адмiрал же з усiею щиросерднiстю повiдав дружинi, коли вони iхали парком назад: «Я знав, що ми легко порозумiемося, моя люба, що б нам не казали в Тонтонi.

Домовилися, що Крофти оселяться в Келлiнчi пiд Михайлiв день; i, оскiльки сер Волтер запропонував переiхати до Бата не пiзнiше, як за мiсяць до того, часу для необхiдних приготувань залишалося небагато.

Ледi Рассел, упевнена в тому, що при виборi нового житла нiхто не зважить на думку Енн, прагнула, щоб Енн не вiд'iжджала так скоро й залишалася в Келлiнчi, поки вона сама пiсля Рiздва не вiдвезе ii до Бата; але iй треба було на декiлька тижнiв покинути Келлiнч, аби владнати власнi справи, i тому вона не могла запросити Енн на весь цей час, i Енн, хоча ii лякала вереснева спека в блискучому бiлому Батi i iй було дуже прикро, що вона не зустрiне в рiдному селi печальну й солодку осiнь, подумала i вирiшила не затримуватися.

Однак доля розпорядилася по-своему. Мерi, яка часто нездужала, завжди була занепокоена своiм здоров'ям i мала звичку кликати Енн, що б iз нею не сталося, раптом захворiла й, передбачаючи, що не одужае до кiнця лiта, попросила, або скорiше наказала, тому що навряд чи це було проханням, щоб Енн приiхала до Апперкросса й там наглядала за нею, доки це буде потрiбно, замiсть того, щоб вирушити до Бата.

– Я не зможу обiйтися без Енн, – такими були докази Мерi.

– Тодi, звичайно, iй краще залишитися, бо в Батi вона нiкому не потрiбна, – вiдповiла Елiзабет.

Коли просять твоеi допомоги, це хоч i нечемно, проте приемнiше, нiж коли тебе женуть; i Енн, задоволена тим, що стане в пригодi своiй сестрi, що в неi з'являться новi обов'язки, i, звичайно, не дуже засмучена вiд того, що виконувати iх доведеться не в милому селi, залюбки згодилась залишитися.