Тлумачення снів

49

«Сон не е безглуздям i не цiлковито суперечить здоровому глузду» (фр.).

50

«Отже, нашi сни е засобом збереження цих послiдовних особистостей. У снах, ми повернемося до старих поглядiв на речi i тогочасних почуттiв щодо них, до поривань i дiяльностi, якi давнiше володiли нами» (англ.).

51

«Увi снi всi, крiм сприйняття, розумовi функцii – iнтелект, уява, пам’ять, воля, мораль – залишаються незмiнними за своею суттю; тiльки вони застосовуються до об’ектiв уявних i мiнливих. Сновидець – актор, який на власну волю грае дурнiв i мудрецiв, катiв i жертв, гномiв i велетнiв, демонiв i янголiв» (фр.

).

52

Можливо тому, що маркiз – видатний синолог свого часу – трактат з керування снами «Les r?ves et les moyens de les diriger; observations pratiques» опублiкував анонiмно (прим. пер.).

53

«Маркiз д’Ерве надiляе розум пiд час сну цiлковитою свободою дiй i уваги, i вiн, здаеться, вважае, що сон полягае лише в обмеженнi чуттiв, у iхньому вiдверненнi вiд зовнiшнього свiту.

Таким чином, вiн вважае, що людина, яка спить, не вiдрiзняеться вiд того, хто пускае думки у вiльний полiт i вiдключае чуття. Рiзниця мiж звичайною думкою i думкою сплячого в тому, що у цього останнього вона прибирае видимоi, об’ективноi форми i уподiбнюеться за сприйняттям до зовнiшнiх об’ектiв, а пам’ять прибирае вигляду поточних обставин» (фр.).

54

«Є ще одна вiдмiннiсть, визначальна за значенням, а саме та, що розумовi функцii сплячого не забезпечують балансу, який пiдтримуеться у пробудженому станi» (фр.

).

55

«Образ сну е копiею iдеi. Основною е iдея, видiння е лише доповненням. Коли це встановлено, треба пiзнати, як стежити за перебiгом iдей, навчитись аналiзувати тканину снiв; позiрна непослiдовнiсть робиться тодi зрозумiлою, найхимернiшi конструкцii виявляються простими i цiлком логiчними фактами… Ми здатнi знайти пояснення навiть найменш логiчним снам, знаючи, як аналiзувати iх» (фр.).

56

Ідеться про нiмецького лiкаря i натуралiста ХІХ ст.

Г. Г. фон Шуберта (прим. пер.).

57

Пор.: Haffner (1887) i Spitta (1882) (прим. авт.).

58

Блискучий мiстик Дю Прель – один з небагатьох авторiв, кому я хотiв би висловити свое спiвчуття за нехтування у попереднiх виданнях цiеi книги його позицiею – заявляе (Du Prel, 1885, стор. 59), що дверi до метафiзичного свiту, коли йдеться про людей, вiдчиняються не у реальному життя, а увi снi (прим. авт. у вид. з 1914).