Тотем і табу

Невеликий аналiз («Eine Kindheitserinnerung aus “Dichtung und Wahrheit”», 1917) дозволив менi визначити, що викидання глиняного посуду е магiчною дiею, спрямованою проти докучливого прибульця, а в тому мiсцi, де повiдомлялося про подiю, воно мало б означати трiумф з приводу того, що другий син не мав права тривалий час перешкоджати задушевному зв’язку Гете з матiр’ю. Чи варто дивуватися, що найбiльш раннi спогади дитинства стосуються матерi, як у Гете, так у Леонардо… (прим. авт.).

33

Див.

мою роботу «Bruchst?ck einer Hysterieanalyse», 1905 (прим. авт.).

34

Horapollo. Hieroglyphica І.ІІ (прим. авт.).

35

Строго кажучи, йдеться про стерв’ятника. Див. мою передмову (прим. пер.).

36

Roscher. Ausf. Lexikon der griechischen und rumischen Mythologie. Artikel «Mut». Bd 1894–1897; Lanzone. Dizionario di mitologia egizia. Torino, 1882 (прим. авт.).

37

Hartleben Н. Champollion. Sein Leben und sein Werk.

1906 (прим. авт.).

38

?ber die androgynische Idee des Lebens // Jahrb. f. sexuelle Zwischenstufen. V. 1903. S. 732 (прим. авт.).

39

За свiдченням Плутарха (прим. авт.).

40

Horapollinis Niloj, Hieroglyphica. Ed. Conradus Leemans Amstelodami. 1835.

41

Див. малюнки у Lanzone. P. CXXXVI–VIII (прим. авт.).

42

V. Romer, цит. (прим. авт.).

43

Пор. спостереження у «Jahrb?ch f?r psychoanalyt.

und psychopat. Forschungen», в «Internal. Zeitschrift f?r arztl. Psychoanalyse» i в «Imago» (прим. авт.).

44

Менi здаеться переконливим припущення, що тут також слiд шукати корiння ненавистi до евреiв, що виявляеться у захiдноевропейських народiв стихiйно i доволi iррацiонально. Обрiзання несвiдомо прирiвнюеться до кастрацii. Якщо ми ризикнемо перенести наше припущення у первiснi часи iсторii людства, то зумiемо здогадатися, що спочатку обрiзання мало виступати пом’якшенням, замiною, вiдтермiнуванням кастрацii (прим.

авт.).

45

Пор.: Knight Richard Payne, Le culte du Priapе. Bruxelles, 1883 (прим. авт.).

46

Перш за все, йдеться про дослiдження І. Саджера, якi я можу в iстотних аспектах пiдтвердити на власному матерiалi. До того ж менi вiдомо, що В. Штекель у Вiднi i Ш. Ференцi у Будапештi прийшли до схожих результатiв (прим. авт.).