Про гріхи і чесноти

Назар Прус, 11 рокiв, м. Львiв

Смiливiсть.

Анастасiя Верес, 6 рокiв, м. Галич (Івано-Франкiвська обл.)

Смiливiсть

Що значить бути смiливим? Мати вiдвагу робити добро. Інколи нам бракуе вiдваги зiзнатися, хто ми е. Не наважуемося перехреститися, аби з нас не смiялися, мовити про Бога – аби не кепкували. Смiливiсть – це i е вiдвага бути собою.

Знаете, можна бути легкодушним i пхатися в небезпеку. То не е смiливiсть, то е дурiсть.

Справжня смiливiсть – це коли я, беручи до уваги об’ективнi обставини, вiдчуваю, що маю поводитися в певний спосiб, навiть якщо не знаю, що з того буде.

Наприклад, зiзнаюся, що е християнином, виявляю рiшучiсть робити добро, навiть якщо люди з того смiються.

Це така позитивна, практична смiливiсть, а не легкодушнiсть, покликана показати, ось це я, готовнiсть пiддатися ризиковi задля пустоi слави.

Смiливiсть.

Ярослав Мурафа, 10 рокiв, м. Галич (Івано-Франкiвська обл.)

Смiливiсть.

Софiя Лозова, 12 рокiв, м.

Киiв

Смiливiсть.

Дiана Ковтун, 11 рокiв, м. Галич (Івано-Франкiвська обл.)

Часто в лiтургiчних молитвах ми просимо в Бога смiливостi звертатися до Нього. Так би мовити, смiливостi довiр’я. Це як дитина звертаеться до батька.

Адже коли ми спiлкуемося з чужими людьми, то часто знiчуемося, коли треба про щось попросити. Дитина ж до батька звертаеться просто i ясно: тату, я голодний, тату, менi це потрiбно… І Церква заохочуе нас так само смiливо звертатися до Бога: Господи, вислухай мене, Господи, поможи менi.

Інакше кажучи, не крутити перед Богом, не старатися вдавати щось, а просто сказати: Боже, мене то болить, поможи менi, вислухай мене.

Такого довiр’я, простоти – святоi простоти – нам часто бракуе. Бо дехто каже: а як то до Бога так казати?

Спокiйно казати! Це i е смiливiсть довiр’я до Господа Бога, усвiдомлення, що Господь – мiй найкращий приятель.

Гiднiсть

Гiднiсть – це те, що ми одержали вiд Бога. Один iз ii атрибутiв – почуття правди.

Гiднiстю не можна назвати те, що ми самi собi домислили чи приписали. Адже вона е виявом людського ества – того божественного, що в нас е.

Гiднiсть пов’язана з вiдчуттям та усвiдомленням нашого походження. Неземного походження… Хтось може пишатися тим, що походить iз княжого роду. Але це iнше вiдчуття… Гiднiсть стосуеться насамперед нашоi належностi до божественного. Адже людина сотворена Богом за його образом i подобою.