Мій бос – ідіот

Їм сподобалось, що я випромiнюю ентузiазм й оптимiзм, вони оцiнили мое прагнення перемагати. «Цей хлопчина може зробити багато корисного для нас».

Вони могли бути трохи розумнiшими.

Сповнений енергii, я прийшов на нову роботу, впевнений у собi й переконаний, що можу врятувати свiт. Я мав колосальнi плани. Нiхто не може забрати в мене того, чого я тодi дуже хотiв – щоб усе було добре. Я думаю, моя команда з тринадцяти осiб теж про це знала. Вони, мабуть, помiтили, що до них прийшов хтось, сповнений енергii.

На цьому етапi поки що жодних проблем.

Що я зробив з усiею тiею енергiею? Емм…

Знаете, це було двадцять п’ять рокiв тому, i менi все ще важко про це згадувати. Нещодавно, коли я стояв перед свiтлофором i збирався перейти вулицю, побачив жiнку, начальником якоi я тодi був. Інстинктивно я сховався за стовпом. Я не пишаюся цим, менi це соромно визнавати, але я стидаюся того, що був для неi таким поганим начальником.

Я не мiг подивитися iй в очi, хоча вiдтодi пройшла половина мого життя.

Мотивацiя та впевненiсть – це ще не все

Я був сповнений сил i запалу, але не знав, як органiзувати свiй робочий день. Жодноi структури, жодного планування, я був безграмотним i взагалi втратив здоровий глузд – усе тодi було справжнiсiньким безладом. Насправдi я просто бiгав туди-сюди й жбурляв убiк усе, що стояло менi на завадi. Через кiлька рокiв роботи в галузi я вже орiентувався, що та як працюе, тому мiг взяти на себе частину клiентiв. Ідеально – чому б i нi! Тож я i взяв собi кiлька клiентiв.

Це ж було цiлком нормально, за винятком того, що мене брали на роботу для чогось iншого.

На новому робочому мiсцi також були якiсь мiстичнi неписанi правила, якими можна було заповнити товстезний зошит. Проте про них я не знав.

Добре пригадую одне запитання, з яким до мене звернулися працiвники в перший тиждень: «Що ми робимо з обiдньою перервою?» Я взагалi не мiг второпати, про що йдеться. «Їжте, коли зголоднiете». Однак ми не могли всi водночас пiти на обiд – це було неможливим.

(Я працював тодi у великому вiддiленнi банку, в той час люди активно вiдвiдували такi мiсця.) Зрештою, я думаю, моi працiвники мусили б розв’язати цю проблему без моеi участi. Тодi моя реакцiя була: «розберiться з цим».

Це була моя стандартна вiдповiдь на проблемнi запитання – «Розберiться з цим».

Клiент горлопанить бiля столу працiвника. «Розберiться з цим».

Грошей у касi немае. «Розберiться з цим».