Мій бос – ідіот

Розробляеться план i проводиться пiлотний раунд з обговоренням усiх пунктiв, пiд час якого керiвництво компанii каже: «Це все – дуже класно й корисно! Ми – пiдтримуемо!» Усi цi люди, як завжди, неймовiрно зайнятi, але вони залюбки вдихають свiжий вiтер перемiн, бо врештi-решт зможуть виправдати свою недостатню компетентнiсть iз питань керування недолугiстю нового консультанта, тобто просто звалять все на нього.

Погодивши план, усi начальники беруться за виконання запропонованоi програми розвитку. Це все може тривати бiльше нiж рiк.

Пiсля цього оцiнюють геть усе, що було зроблено. Консультант, звичайно, добре пiдстелив i собi соломки – спробував до цього часу завоювати симпатiю в бiльшостi учасникiв. Домагаеться, щоб усi начальницi й начальники поставили йому хорошi оцiнки за його роботу. Коли вся ця похвала дiйде до найвищого керiвництва, воно зможе захоплено сказати: «Якого класного консультанта ми собi найняли!»

На завершення всього процесу консультант усiм красно дякуе, каже «до побачення», зичить успiхiв i, звiсно ж, фантастичних робочих досягнень.

Усi начальники заприсягаються втiлювати запропонованi ним робочi моделi в життя.

На жаль, уже незабаром настае якась криза, що повнiстю вибивае компанiю з ритму, i вона втрачае згуртованiсть – вона реагуе iмпульсивно. Кожен повертаеться до своiх старих звичок.

Одне-едине, чого вдалося досягти, – згаяти купу часу та витратити багато грошей. Зрештою, найцiннiшим е час. Грошi завжди можна заробити, але неможливо повернути час, який усi цi начальники провели за шкiльними партами.

Що ж сталося? Чому результатом витiвки став тiльки втрачений час?

Дуже просто: нiхто насправдi не взяв справу у своi руки.

Коли нiяких проблем немае, непотрiбнi й нiякi рiшення

Насамперед на самому початку нiхто не наважився з’ясувати, навiщо органiзацii взагалi потрiбнi начальники? Питання, що повинен поставити собi виконавчий директор (якщо така назва посади муляе вам очi, замiнiть ii на будь-яку iншу, що позначае керiвника на найвищому рiвнi), мае бути таким: «Чому я маю керiвникiв промiжноi/середньоi ланки?»

Яка насправдi вiд них користь? Чому начальник усiх начальникiв просто не користуеться пультом дистанцiйного керування, щоб керувати колегами зi свого безпечного мiсця за робочим столом?

Проблема полягае в тому, що ми часто не знаемо, чому саме цей начальник чи ця начальниця влаштувалися на цю роботу, i з чого iхня робота мае складатися.