Львівська кухня

Зиморович фiксуе, що 1407 року «Львiвськi купцi могли iздити по рибу через мультянськi краi до Браiлова чи Кiлii…»

Значно розширюють наше уявлення про рибний асортимент львiвського заможного столу вiдомостi з 1554 року: «…у Люблiнi король звiльнив мiщан вiд повинностi давати старостi рибу натурою, i лише постановив, що вiд кожноi великоi бочки великих щупакiв i коропiв, призначеноi до вивозу, мають платити по два грошi, а вiд iншоi риби й дрiбних щупакiв i коропiв лише по грошевi вiд бочки. Адже вiдомо, що торгiвля рибою була дуже розвинутою.

Львiвська солена риба в бочках аж до кiнця XVІІІ столiття була славною в Польщi».

Отже, серед iмпортних видiв риби найпопулярнiшими були осетрина, а також наддунайськi та гданськi оселедцi. Згадану вище львiвську рибу вирощували в численних ставках навколо мiста, якi перебували пiд контролем Ради чи були у приватному володiннi.

Наступним гастрономiчним продуктом, котрий високо цiнували львiв’яни, були спецii. Бiльшiсть iз них надходила до Львова зi Сходу суходолом через наддунайськi порти.

Їхнiми iмпортерами були переважно вiрмени i греки. Три згадки з XV столiття дають нам чiтку картину таких обдаровувань.

1408 рiк. «Пiзнiше цього ж року, коли король перебував у Львовi й Глинянах, йому подарували камiнь перцю i двi штуки шовковоi тканини, пiдканцлеровi пiвкаменя перцю, один талант шафрану, а королiвському – анталик меду».

1435 рiк. «Цього ж року молодий король зi своiм братом Казимиром прибув до Львова, й мiсто обдарувало його, так i королевича, й канцлера тканинами, перцем та iмбиром».

(Д. Зубрицький. Хронiка… С. 87.)

1481 рiк. «Цього року епископ Ян Вонтробка Стшелецький у суботу перед Рiздвом в’iжджав на столицю. Мiсто подарувало йому камiнь перцю, чотири гарнцi мальвазii, чотири вина i сто цитрин». (Д. Зубрицький. Хронiка… С. 111.)

1494 рiк. «Цього року в’iжджав на архiепископство Андрiй Рожа Боришевський, мiсто подарувало йому бочку пива, два гарнцi мальвазii i двi колоди вiвса».

(Д. Зубрицький. Хронiка…С. 144.)

* * *

XVII столiття внесло своi корективи у традицiйний львiвський «продуктовий набiр» для «потрiбних» людей, бо вже 1607 року знаходимо iнформацiю, що «ось якими були цiни деяких продуктiв у цей рiк: гарнець доброго вина, яке мiсто пiднесло в дар архiепископовi й послало гетьмановi Жолкевському, – 40 грошiв, камiнь осетрини – 84 гр., iкри – 8 гр. Шапка, пiдбита хутром, для нiчного сторожа коштувала 9 гр.».