Львівська кухня

Проте найцiкавiшими е вiдомостi, якi описують страви чи продукти, присутнi на столах львiвського мiщанина чи жителiв поблизьких сiл. Таких згадок у «Хронiцi…» Д. Зубрицького порiвняно небагато, проте i вони справляють значне враження.

Аналiзуючи документи мiста за 1437 рiк i зокрема дiяльностi на територii пiдмiського села Чишки корчми Яна Ланцутера, Д. Зубрицький прийшов до висновку, що селянам на той час, очевидно, добре жилося, якщо корчмар рiзав для них худобу, варив пиво двох сортiв, пiк бублики, продавав рибу.

Цiкаво, що горiлки на той час практично не вживали, поширеним було лише пиво.

Львiв’яни волiли вживати пиво власного виробництва i достатня кiлькiсть локальних броварiв забезпечувала iх якiсним продуктом. Першу варку пива львiвськi документи фiксують 1380 року, а повноцiнний цех пивоварiв працював з 1425-го. Інколи пили тут й iнше регiональне пиво: у «Хронiцi…» Д. Зубрицького знаходимо несподiвану вiдомiсть, що 1574 року «…перемишльське пиво було таким славним, що у Львовi була окрема оренда цього пива, яку вiддавали одному чи двом мiщанам.

Прибуток з цiеi оренди до каси склав цього року 180 зл.».

У мiстi була велика кiлькiсть яток, з яких продавали м’ясо. Упродовж своеi iсторii Львiв мав спецiально визначенi м’яснi ярмарки. Вони були регламентованi релiгiйним календарем та обрядовiстю. Для нас цiкавим е факт, що, окрiм вiдомих з iнших джерел згадок про еврейську ритуальну бiйню чи фiскальнi документи про порядок забивання худоби католиками чи православними, Д.

Зубрицький знайшов вiдомiсть про те, що 1535 року «Вiрменам дозволили збудувати ятку для козячого м’яса бiля домiнiканського костелу».

Справжньою копальнею знань для львiвських гурманiв i рестораторiв слугуватиме опис видаткiв на бенкети, котрi мiсто було змушене органiзовувати в рiзнi перiоди своеi iсторii для численних делегацiй. З огляду на те, що перевибори в мiстi до кiнця XVIII столiття проходили щодва роки i вони супроводжувались доволi голосним та скандальним процесом «слухання рахункiв», писарi намагались ретельно нотувати кошти, витраченi на представницькi функцii.

Так, 1582 року «до Львова приiхав великий канцлер i коронний гетьман Ян Замойський, запросив райцiв до себе на учту, а тi взаемно влаштували бенкет для королiвських ротмiстрiв i двору канцлера. …в четвер перед запустами в домi пана Юста Гляца, де з усiх видаткiв було стiльки: на страви з усiма приправами i з корiнням вийшло 24 зл. Два марципани за 2 зл. 10 гр.