Львівська кухня

Закрийте кришкою i тушкуйте в братрурi близько години при температурi 160 ?С.

Якщо ви хочете подати пiсну страву (наприклад, до Святвечора), при подачi скропiть ii соком цитрини i посипте зеленою цибулькою. В iншому разi, практично обов’язковим вважаеться густо полити страву розтопленим смальцем iз хрумкими, м’ясними шкварками i засмаженою цибулькою. Що важливiший гiсть у домi – то бiльше мае бути шкварок.

Кредитна iсторiя Юзефа Пiлсудського

Юзеф Пiлсудський увiйшов до полiтичноi iсторii як рятiвник Європи вiд росiйсько-бiльшовицькоi навали, маршал i «диктатор».

Принаймнi так офiцiйно було визначено його державну посаду в мiжвоеннiй польськiй державi. Проте у свiтi знайдеться порiвняно небагато держав, де б власний народ так реально шанував «свого диктатора», як вiдзначають i пам’ятають Юзефа Пiлсудського поляки. У Львовi йому доводилось бувати порiвняно не часто. Попри те, що пiд час одного з вiзитiв до Львова на нього навiть було здiйснено замах, вiн любив це мiсто, знав i вiдзначав його звичаi та особливу атмосферу. Найдовший «львiвський перiод» Юзефа Пiлсудського тривав з 1908 року до 1914-го, коли, мешкаючи у Львовi на вул. Кадетськiй, 6, вiн намагався розбудувати органiзацiю, котра в майбутньому мала боротись за незалежнiсть Польщi. Проте, попри конспiративну зайнятiсть, майбутнiй маршал Польщi таки встигав учащати до рiзних львiвських середовищ.

Якщо загаловi людей бiльш-менш вiдомо про його полiтичнi та мистецькi вподобання, то про гастрономiчнi маемо значно менше iнформацii.

Тим часом дружина Пiлсудського – панi Александра – згадувала, що в iжi вiн не мав особливих переваг i iв те, що йому смакувало. Через свое походження з Вiленського краю Литви вiн любив ласувати мiсцевими солодощами. У родинi була традицiя приготування десертiв на вихiднi. А отже, можна бути певним, що у Львовi з усiма його кондитерськими спокусами Пiлсудський не вiдмовляв собi в цiй приемностi. Львiв, власне, тим i вiдрiзняеться вiд iнших мiст свiту, що кожного мiг перетворити на гастрономiчного гедонiста i поцiновувача доброго смаку. «Дiдусь» – як неофiцiйно називали його громадяни, – уже пiсля того, як Польща виборола свою незалежнiсть, полюбляв затриматись у кнайпi «Sanssouci», яка була на теперiшнiй Банковiй вулицi (тодi – Шайнохи). Традицiйний львiвський набiр: кава, тiстечка, обов’язкова свiжа преса. Можна курити цигарки i дискутувати на полiтичнi теми. Щоправда, сам Пiлсудський в основному вiддавав перевагу доброму чаевi над кавою.