Загублена Принцеса Країни Оз. Історії маленького Чарівника Країни Оз

 – Ви чудовий i неповторний! Всi будуть у захватi вiд вас!

– Поза сумнiвом, – погодився пан Жаба, – у чужинцiв напевно викличе захоплення мiй зовнiшнiй вигляд. Я вже не кажу про свою мудрiсть – варто менi вiдкрити рот, вони замруть вiд захоплення!

– О, незаперечно, – пiдтакнула Кейка. – І як вдало, що у вас такий великий i широкий рот, через нього ваша мудрiсть легко вийде назовнi.

– Можливо, природа спецiально створила його таким широким, – глибокодумно мовив пан Жаба. – Але досить про мене, нам слiд знайти якийсь притулок, а то нiч застане нас у дорозi.

Серед моргунiв

Жовта краiна, як вiдомо, населена милими й лагiдними моргунами. Ними править добрий iмператор Залiзний Лiсоруб. На сходi краiни Моргунiв, ближче до Смарагдового мiста, прокладено широкi дороги, побудованi затишнi будинки. Живуть тут моргуни, якi вирощують жовту кукурудзу й золотисту пшеницю, але чимдалi на захiд, тим безлюднiють територii, а за схiдним рукавом рiчки Моргунки е такi нетрi, в яких ще нiхто не бував.

Подейкують, що там живуть дивнi iстоти, нiкому не вiдомi.

Проте, здолавши цi мiсця й переправившись через захiдний рукав Моргунки, знову потрапляеш в обжиту частина краю, яка тягнеться на захiд до самого кордону Краiни Оз. За ним – згубна пустеля, яка оточуе цю чарiвну краiну з усiх бокiв i вiдокремлюе ii вiд решти свiту.

Захiд краiни славиться покладами залiза. Тутешнi жителi майструють з нього рiзнi речi, якi, як вiдомо, дуже цiнуються в Краiнi Оз – адже вони так яскраво блищать! На жаль, залiзо тут зустрiчаеться набагато рiдше, нiж срiбло та золото.

Звичайно, не всi жителi на заходi зайнятi видобутком залiза. Є тут i ферми, оточенi полями пшеницi та кукурудзи, е i пасовища, якими бродять численнi стада корiв. На одну з таких ферм i натрапили пан Жаба з Кейкою, спустившись з гори.

– Диви! – вигукнула господиня ферми, побачивши дивну парочку, яка наближалася до ii дому. – Такого я ще не зустрiчала, хоч i бачила чимало! Щоб жаба одягалася як чоловiк i ходила на заднiх лапах! Гей, Вiйоне, – покликала вона чоловiка, що снiдав на кухнi, – йди-но сюди й глянь на цю потвору!

Лiтнiй фермер так i застиг у дверному отворi, вiдкривши рота вiд подиву.

– Скажи менi, господарю, – зарозумiло квакнув пан Жаба, наблизившись до нього, – чи не бачив ти золотого таза, прикрашеного дiамантами?

– Дiамантового таза не бачив, а от жабу у фраку – бачу, – грубо вiдповiв господар. Зарозумiлий тон жахливоi iстоти роздратував його.