Загублена Принцеса Країни Оз. Історії маленького Чарівника Країни Оз

Пан Жаба навiть похлинувся вiд такоi зухвалостi фермера, а Кулiнарка поспiшила заступитися за свого супутника:

– Ввiчливiше, будь ласка! Це ж великий пан Жаба, наймудрiший з мудрих!

– З чого ти взяла? – здивувався господар.

– Вiн сам сказав! – простодушно вiдповiдала Кейка, а пан Жаба поважно надув щоки на пiдтвердження ii слiв.

– Може, ти скажеш, що i Опудало вважае цю жабу-переростка наймудрiшим з мудрих?

– А хто такий Опудало? – настала черга здивуватися й Кулiнарцi.

– Опудало – городне страшило, набите соломою.

– А моi мiзки самi виросли в головi, – гордо заявив пан Жаба, – вони краще якихось там штучних! Я такий розумний, що в мене iнодi болить голова! Я так багато знаю, що змушений дещо забувати, бо жодна iстота у свiтi не вмiстить стiльки знань, скiльки вмiщую я!

– На щастя, я не страждаю вiд надлишку знань, i голова в мене нiколи не болить, – завважив Вiйон, змiрявши пана Жабу презирливим поглядом.

– Але, сподiваюся, ви знаете, де мiй золотий таз? – з надiею запитала Кейка.

– І цього не знаю, – вiдповiв Вiйон. – Менi вистачае турбот з власним посудом, до чужого менi байдуже.

Бачачи таке невiгластво, пан Жаба вирiшив прямувати далi в надii, що в iншому мiсцi зустрiне бiльше поваги.

– Зустрiти б Чарiвника, – мiркувала вголос Кейка, йдучи стежкою слiдом за своiм супутником. – Якщо вiн городньому страшилу дав мiзки, то мiй таз вiн i поготiв знайде!

– Тьху! – пан Жаба з серцем сплюнув пiд ноги.

– Якщо ми не знайдемо його, серце мое розiрветься вiд горя! – схлипнула Кейка.

– А навiщо тобi саме цей таз? – поцiкавився пан Жаба. – Хiба будь-який iнший не годиться?

– Цей таз, – пояснила Кулiнарка, – дiстався менi вiд матерi, а матерi – вiд ii матерi. Це найдавнiший таз на всьому плоскогiр’i! А тепер мiй дорогоцiнний, мiй чарiвний таз вкрали!

– Чарiвний? – здивувався пан Жаба.

– Так, чарiвний! Я завжди мила в ньому посуд i жодна страва в ньому не пригорала! Все, що готувала, виходило дуже смачним! Того ранку, коли вiн пропав, я саме пекла печиво. Воно згорiло дотла! А друга порцiя вийшла просто неiстiвною, тож довелося ii викинути! Тiльки з третього разу я спекла щось схоже на печиво й узяла його в дорогу.