Казки

Але замiсть солодких пирiжкiв i печених яблук, якi iм завжди давали для цiеi гри, вони отримали вiд мачухи лише пiсок у чашцi.

– Уявiть собi, що це ласощi, – сказала вона.

За тиждень вона вiддала маленьку сестричку Елiзу одним селянам i стiльки набрехала королю про принцiв, що вiн не схотiв i бачити iх.

– Летiть свiт за очi i самi пiклуйтеся про себе! – сказала люта королева. – Летiть великими птахами без голосу!

Але вона все ж таки не змогла зробити iм так погано, як хотiла, i вони обернулися в одинадцять прекрасних диких лебедiв.

З дивним криком вилетiли вони з вiкон палацу i понеслися над парком i лiсом. Це було на свiтанку. Вони прилетiли до хатинки селянина, де спала сестричка Елiза. Лебедi кружляли над дахом, витягували довгi шиi, били крилами, але нiхто не почув i не побачив iх.

І вони знялися знову вгору, високо до хмар, i полетiли далеко-далеко. Лебедi летiли понад великим темним лiсом, що тягся аж до моря.

Бiдна маленька Елiза прокинулась у хатинцi селянина i почала гратися зеленим листочком, – iнших iграшок вона не мала.

Вона проткнула дiрочку в листочку i визирала крiзь неi на сонце, i iй здавалося, нiби на неi дивляться яснi очi братiв. А коли тепле сонячне промiння падало на ii щiчку, вона думала, що це брати ii цiлують.

День минав по дню, схожий один на одний. Вiтер, лiтаючи в трояндових кущах перед хатинкою, шепотiв:

– Хто прекраснiший за вас?

Троянди хитали голiвками й казали:

– Елiза!

І це була правда.

Коли Елiзi минуло п’ятнадцять рокiв, ii забрали додому. Побачивши, яка вона прекрасна, королева розгнiвалась i зненавидiла ii. Вона б охоче перетворила й Елiзу на дикого лебедя, як i ii братiв, але не наважувалася, бо король хотiв побачити свою дочку.

Рано-вранцi пiшла королева в купальню, збудовану з мармуру, прикрашену розкiшними килимами та м’якими подушками. Вона взяла трьох жаб, поцiлувала iх i сказала першiй:

– Коли Елiза зайде купатися, сядь iй на голову. Хай вона буде така лiнива, як ти!

– Сядь iй на чоло! – сказала вона другiй.

 – Хай вона буде така потворна, як ти, тодi батько не пiзнае ii.

– Примостися до неi на груди! – сказала вона третiй. – Хай вона стане лихою i сама терзаеться вiд цього.

Мачуха кинула жаб у прозору воду, яка зразу ж стала зеленою, покликала Елiзу, роздягла ii i наказала iй влiзти у воду. Як тiльки Елiза увiйшла у воду, одна жаба сiла iй на голову, друга на чоло, а третя на груди.