Казки

– А куди вони летять? – спитав Рижик.

– В дуже теплi краi, на пiвдень.

– А раптом ми потрапимо з ними на пiвнiч, кудись у дуже холоднi краi?! – засумнiвалося цуценя.

– Ти що, не знаеш, що всi перелiтнi птахи летять восени на пiвдень, а весною назад?! – здивувався Васько Утюгов.

– Мене цьому не вчили! – буркнуло цуценя. – І взагалi я всьому вчуся сам!

– Ну, якщо ти не хочеш, я один полечу! – тепер образилось кошеня.

– Чому це не хочу?! – пiдстрибнуло цуценя. – Дуже хочу, хочу в теплi краi!

– Ну, тодi я пiду шукати попутних перелiтних птахiв! – кошеня вистрибнуло з буди i перелетiло через ворота.

Облетiвши навколо села, Васько Утюгов побачив зграю диких качок, якi збиралися в далеку дорогу. Вiн приземлився i пiдiйшов до них.

– Вибачте, – звернулося до них кошеня. – Ви випадково не на пiвдень летите?

Качки трохи налякалися й вiдсахнулися вбiк, лише одна синьо-зелена птаха уважно оглянула Ваську i вiдповiла:

– Так, ми на пiвдень. А чому ви питаете про це, поважний молодий коте?

– Ми з другом зiбрались подорожувати… – знiяковiло кошеня.

 – І ось хотiли б полетiти в теплi краi з якою-небудь зграею.

Качки оточили кошеня щiльним кiльцем, здивовано крякаючи i крутячи дзьобами.

– А на чому ви полетите? – зацiкавилась серйозна синьо-зелена качка.

– Нi на чому. Самi полетимо, – вiдповiв Васько.

– Ви хочете сказати, що ви – лiтаючий кiт?

– Так, – вiдповiло кошеня. – А мiй друг – лiтаюче цуценя.

– Хороша компанiя! – усмiхнулася серйозна качка.

 – Ну що ж, я не проти. Тiльки летiтимете у хвостi зграi i якщо втомитесь – ми вас не чекатимемо!

– Добре! – зрадiло кошеня. – А коли ви вiдлiтаете?

– Коли жаби проквакають опiвднi.

Васько Утюгов поважно попрощався iз серйозною синьо-зеленою качкою i поспiшив у Киселiвку, щоб порадувати свого друга.

Рiвно опiвднi качина зграя пiднялася в небо. Вiтер до того часу стих, i погода стала навдивовижу льотною. Качиний ключ, у хвостi якого летiли цуценя i кошеня, плавно i повiльно пiднiмався до самоi небесноi висоти.

Далеко позаду залишилася рiдна Киселiвка, а знизу великим зеленим килимом розстелився лiс.

Вони летiли i летiли. Кошеня i цуценя вже вибивалися iз сил, коли качка, яка летiла попереду Васька, повернулась i сказала, щоб вони приготувалися до приземлення.

– А як потрiбно приготуватися? – спитало у неi кошеня.

Качка невдоволено обернулась i сказала, що особисто iй байдуже, як вони приготуються.