Казки добрих сусідів. Караванбаші. Туркменські народні казки

Тодi син падишаха сказав:

– Ну, хоч ти нiчого й не вiдповiдаеш, а зi мною поiдеш.

Син падишаха приiхав до свого мiста i одружився з дiвчиною.

Минув рiк, i у них народився син. Того дня, коли у Ак-Памик народився син, вона заговорила. Коли син падишаха побачив, що Ак-Памик нарештi перестала бути нiмою, вiн дуже зрадiв. Почалося у Ак-Памик безжурне життя. От тiльки iнколи iй хотiлося побачити своiх братiв. Так минуло чотирнадцять рокiв.

Якось Ак-Памик зробила своему синовi золотi бабки, покликала його до себе i сказала:

– Коли ти будеш кидати бабки, примовляй так:

Я племiнник семи дядькiв,

Їх сестриця – моя мати.

Вийшов з бабкою золотою я,

Щоб за дядькiв покидати.

Молодший дядько мiй – Байрам,

За Байрама кину сам.

Про кого тепер послухати новини? Тепер послухаемо про братiв Ак-Памик. Кожного дня брати Ак-Памик говорили про неi:

– Ак-Памик зробила нам добро, а ми посадили ii на верблюда i сказали: «Їдь собi!» Минуло вже чотирнадцять рокiв. Жива вона чи померла? Ми цього не знаемо.

І ось семеро братiв вирушили в рiзнi мiста. Прийшов до одного мiста i Байрам, а тут зграйка дiтлахiв граеться в бабки. Серед них один хлопчик iз золотою бабкою. Кожного разу як хлопчик ii кидае, вiн примовляе:

Я племiнник семи дядькiв,

Їх сестриця – моя мати.

Вийшов з бабкою золотою я,

Щоб за дядькiв покидати.

Молодший дядько мiй – Байрам,

За Байрама кину сам.

По цих словах дядько упiзнав свого племiнника.

– А ну ж бо, ходiмо зi мною, – сказав Байрам i пiшов з племiнником.

Так Ак-Памик знайшла свого брата, а брат знайшов Ак-Памик. Вона розповiла йому про все, що з нею трапилося. Пiсля цього брат сказав:

– Ну, я вирушаю назад.

Тодi Ак-Памик наказала людям:

– Принесiть фаланг i скорпiонiв! – а сама сiла шити сiм мiшкiв.

Принесли фаланг i скорпiонiв. Ак-Памик поклала iх у шiсть мiшкiв i сказала братовi:

– Даси по мiшку кожнiй невiстцi.

А сьомий мiшок вона набила кишмишем з горохом i сказала:

– А це вiддаси своiй дружинi.

Байрам повернувся додому i усiм дружинам братiв дав по мiшку.

– Зовиця прислала нам подарунки! – закричали жiнки i засунули руки в мiшки. Тут скорпiони з фалангами i впилися iм у руки.

– Ой-ой-ой! – зчинився крик.

А Байрам покликав братiв i сказав:

– Я знайшов Ак-Памик. Вона стала дружиною такого-то падишаха.

Слiдом за братом приiхала й Ак-Памик.