Казки добрих сусідів. Птаха щастя. Казахські народні казки

Взяла дiвчина свою чарiвну хустку, махнула нею – вiдразу навколо неi зiбрались джини i перi.

Звелiла iм дiвчина роздобути «бiлi лiки Сулеймена».

Наступного дня Казангап з «бiлими лiками» вирушив додому. Приiхав джигiт, але хановi Асаухану вже не потрiбнi були лiки, Аллах взяв його на небеса.

Помер хан, i люди вирiшили вибрати собi нового хана. Випустили вони, за звичаем, iз клiтки «птаху щастя». Ханом повинен стати той, на чий будинок сяде птаха. Птаха полетiла у бiк вiд мiста i всiлась на балаган Казангапа i Гуляйiм.

Розгнiвався Касен i наказав випустити птаху ще раз. Повторилось те саме. Випустили птаху втрете. Знову птаха сiла на балаган Казангапа. Однак не довелося Казангапу керувати народом. Касен оголосив, що птаха помилилась i сiла не на той будинок.

Зовсiм не стало життя Казангапу: його постiйно переслiдував Касен. Гуляйiм боялася за життя чоловiка i послала його з листом до батька. Скоро прибув з вiйськом Таусагор i влаштував суд. Велiв у призначений час випустити «птаху щастя». Птаха вчетверте сiла на балаган Казангапа.

Зарiзали за звичаем бiлого верблюда, посадили Казангапа на бiлу кошму i оголосили його ханом.

Гулмахiра, яка приiхала з батьком, разом з Гуляйiм розповiли батьковi все вiд початку до кiнця i слiзно просили не розлучати iх. Таусагор погодився i влаштував велике весiльне свято.

Люди не пам’ятали хана, справедливiшого вiд Казангапа. Вiн всiляко прагнув полегшити життя народу i через те користувався повагою i любов’ю.

Пройшов час, i дружини в один день подарували Казангапу синiв.

Якось втомлений Казангап лiг ранiше спати. Малюки-сини гралися бiля батькового лiжка в асикi. В обох було по литому iз золота асику-битку. Тiльки хан задрiмав, як раптом щось гупнуло. Розплющив Казангап очi й бачить: в головi сидить одна дружина, бiля нiг – друга. Дiти граються в асикi. І Казангап згадав свiй давнiй сон, як над його головою сяяло сонце, бiля нiг свiтив мiсяць, а двое ягнят бились лобами. Щасливий хан розсмiявся i розповiв дружинам про причину смiху.

Жiнки розповiли про себе i Сагiта.

Наступного року Казангап на прохання дружин розшукав Сагiта – вiн батрачив у одного бая – i зробив його своiм головним вiзиром. Сагiт виявився на диво розумним джигiтом i добре допомагав хановi. Скоро вiн одружився з гарною дiвчиною. Обидвi сiм’i жили дружно до самоi смертi.

* * *

Батир Боран

За давнiх часiв жив батир Боран. Був у нього друг Каскарау, з яким вiн посварився. У Каскарау була наречена з роду Ногай.