Казки добрих сусідів. Птаха щастя. Казахські народні казки

Джигiти вiд хвилювання не могли заснути, i всю нiч просидiли бiля вогнища, готуючи обiд Борану.

Уранцi вони прибули до ногайцiв. Свати не могли встояти перед батиром. Вони робили все, що вiн iм наказував. І спорядивши наречену Каскарау, вони шанобливо провели гостей.

На зворотному шляху джигiти побачили загиблих жезтирнакi, яких перебив Боран. Їх було понад шiстдесят…

* * *

Донька вiзира

Жив собi хан. Вiн багато чув про жiночу зраду, тому боявся одружуватися. Кожнi три днi вiн брав дiвчину, а потiм убивав ii.

Дiйшла черга i до доньки одного вiзира. Цей вiзир прийшов додому i почав плакати. Донька запитала його:

– Чому ти плачеш?

Розповiв батько, що на неi чекае смерть. Донька й говорить:

– Не плач! Бог дасть, я або помру, або захищу всiх дiвчат вiд хана.

Вiзир вiдвiв свою доньку до хана. З самого початку дiвчина почала розповiдати хановi всiлякi цiкавi iсторii. Хан протягом тридцяти днiв все слухав i не чiпав дiвчини. Народ зрадiв: вбивства припинились.

Якось одного разу хан сказав доньцi вiзира:

– Я поiду на полювання i повернусь через рiк. А ти за цей час народи менi сина, схожого на мене. Кобила моя повинна принести лоша, схоже на мого чорного жеребця.

Коли хан поiхав, донька вiзира покликала батька й розповiла йому про все. Батько заплакав. Але дiвчина заспокоiла його й сказала, що й вона змушена йти в похiд. Зiбрала ханша велику кiлькiсть служанок, перевдягла iх в чоловiче вбрання, а сама одягла ханське плаття.

І поiхали слiдом за ханом. Зустрiлись вони з ним на полюваннi. Їi люди виявилися кращими мисливцями-стрiлками, нiж у самого хана.

Хан запитав iх:

– Хто ви такi?

Вони сказали, що син iхнього хана приiхав на полювання. Хан познайомився з молодим чоловiком. Дiвчина-син запросила хана в гостi. Вона пригощала його, размовляла з ним. Потiм вони почали грати в шахи. Дiвчина-син обiграла хана: виграла в нього золото, срiбло й чорного жеребця. Все це вона вiдправила до свого батька, наказавши, щоб вiн пустив чорного жеребця в табун.

Сама ж залишилась на полюваннi.

Одного разу вона сказала хановi:

– Ви менi дуже сподобались. У мене е сестра, яку я не хочу нi за кого вiддавати замiж. Я познайомлю вас з нею.

Хан погодився. Поставили намет. Дiвчина, переодягнена в жiноче плаття, прийшла до хана. Хан вiдразу закохався в неi. Вiн не хотiв ii вiдпускати, але вона не залишалась надовго. Так повторювалось декiлька днiв.