Казки добрих сусідів. Чапля-чарівниця. Таджицькі народні казки

Богатир почав швидко поправлятися. Нарештi вiн мiг пiднятися на ноги. Знову вiн почав закидати вгору кiнець залiзного ланцюга, щоб зачепити його за що-небудь.

Та раптом богатир вiдчув, що ланцюг сам пiднiмаеться вгору. Вiн ухопився за нього обома руками i в одну мить опинився нагорi.

Тут вiн побачив, що кiнець ланцюга тримае в дзьобi величезний птах. Птах випустив ланцюг i, як темна хмара, полетiв у гори i зник з очей. Халiм не знав, що це за птах, нiколи вiн не бачив таких великих птахiв. Богатир узяв свiй лук i стрiли, настрiляв собi дичини, смачно попоiв i пiшов по свiту шукати свою наречену.

Ось з’явилося вдалинi невiдоме йому мiсто. Халiм увiйшов у мiсто, почув плач i ридання й скоро дiзнався, що вже кiлька рокiв народ тут страждае вiд страшного дракона. Це чудовисько кожного дня вимагае собi на обiд верблюда, барана i дiвчину. Вже всi дiвчата в мiстi загинули, залишилась тiльки одна – дочка падишаха, яка мае загинути цiеi ночi.

Богатир ходив мiстом i розпитував про дракона.

Йому сказали, що дракон живе в рiчцi, за мiстом. Лиш тiльки дракон побачить свою жертву, вiн починае з силою втягувати в себе повiтря. Пiднiмаеться вихор, пiдхоплюе жертву i несе ii прямо в пащу дракона.

Багато смiливцiв намагалися визволити мiсто вiд дракона. Не визволили, а самi загинули, – так розповiдали богатирю жителi мiста.

Увечерi пiшов богатир до рiчки, де жив дракон. Ближче до пiвночi вiн вiдчув, що подих дракона тягне його в рiчку, та залiзний ланцюг допомiг йому утриматися на березi.

Раптом дракон перестав втягувати в себе повiтря, вилiз на берег i кинувся на богатиря. Коли дракон був уже зовсiм близько, богатир закинув за спину ланцюг, розмахнувся i з усiеi сили вперiщив дракона ланцюгом по головi.

Чудовисько повалилось на землю з розбитим черепом. Переможець вирiзав iз спини дракона на всю його довжину широкий ремiнь i пiшов у мiсто. Богатир пiдiйшов до палацу падишаха, закинув той ремiнь на дах, а сам пiшов геть.

На свiтанку падишах поiхав поплакати на те мiсце, де загинула його дочка, i дуже здивувався, коли побачив дочку живою.

Слуги падишаха побiгли до рiчки, швидко повернулись i розповiли, що дракона вбито, а зi спини його на всю довжину вирiзано широкий ремiнь. Повернувшись у мiсто, падишах з дочкою побачили на даху палацу ремiнь, вирiзаний iз спини дракона.

– А хто ж убив дракона? Де переможець? – запитував падишах.

Нiхто не мiг вiдповiсти на його питання.