Казки добрих сусідів. Чапля-чарівниця. Таджицькі народні казки

Тодi падишах звелiв розголосити по всьому мiсту:

– Хто дiстане з даху ремiнь, вирiзаний зi спини дракона, той стане зятем падишаха!

Багато хто пробував зняти ремiнь, та нiхто не мiг зсунути його з мiсця – такий вiн був важкий i товстий.

Тодi прийшов молодий богатир Халiм, засунув мiзинець у дiрочку на ременi i вiдразу скинув ремiнь з даху.

Падишах зрадiв богатирю, обiйняв його i оголосив, що вiддасть за нього свою едину дочку. Та богатир сказав, що у нього вже е наречена. Падишах хотiв вiддячити йому за порятунок дочки i дозволив просити у нього все, що той захоче.

Халiм-богатир розповiв падишаху про свого пiдступного супутника, який украв у нього наречену, i попросив поради, як i де знайти ii. Падишах звелiв скликати всiх мудрагелiв свого мiста i наказав iм дати богатирю добру пораду. Мудрагелi радились кiлька днiв. Нарештi доповiли падишаху:

– Десь – чи далеко, чи близько – живе чудесна птаха Симург – птаха Добра. Ця птаха така велика, що в дзьобi може нести цiлого верблюда.

Коли вона розправляе крила, то закривае собою сонце. Помахами крил вона викликае бурю. Несе ця птаха великi яйця i живе двi тисячi рокiв. Тiльки птаха Симург може допомогти богатирю знайти його наречену.

Богатир подякував мудрим старцям i пiшов шукати птаху Симург.

Довго йшов богатир. Нарештi побачив могутню чинару, вершина якоi пiдпирала небо. Чинара була така товста, що якби ii розпиляли впоперек, то на пеньку мiг би розмiститися цiлий кишлак.

Богатир пiдiйшов ближче до чинари i в дуплi побачив гнiздо з великими пташенятами.

Пташенята були чимось стривоженi i голосно кричали. Халiм озирнувся навколо i помiтив, що до чинари повзе по дорозi величезний змiй iз роззявленою пащею.

Недовго думаючи, богатир зняв з шиi ланцюг, перекинув його через плече, побiг назустрiч змiю i з розгону ударив його по головi ланцюгом. Змiй замертво розпластався на землi. Пташенята в гнiздi утихомирились i перестали кричати.

У ту мить богатир побачив, що летить величезна птаха i в дзьобi несе верблюда.

Птаха сiла на гiлку високоi чинари, i дерево захиталося пiд ii вагою. Птаха роздерла верблюда на шматки i кинула пташенятам, якi швидко все поковтали. Богатир здогадався, що це i е птаха Симург, а в гнiздi – ii пташенята.

Птаха Симург побачила на дорозi вбитого змiя, а богатиря пiд деревом i сказала:

– Ранiше змiй викрадав з мого гнiзда яйця, а тепер захотiв з’iсти i моiх пташенят. Бачу, богатирю, ти врятував моiх дiтей вiд смертi.