Казки добрих сусідів. Чапля-чарівниця. Таджицькі народні казки

Вiдразу ж скатертина-самобранка розгорнулась, i на нiй з’явилась рiзна пожива.

Юнак нагодував пастуха, поiхав далi i без пригод повернувся до матерi.

З тих пiр мати з сином були завжди ситi i дякували чаплi. Тепер вони могли нагодувати всякого, хто заходив до них у дiм.

Скоро чутки про скатертину-самобранку розлетiлись по всiй краiнi. Дiзнався про неi i падишах i наказав вiдiбрати у бiднякiв скатертину та принести йому. Вiдiбрали у матерi та сина скатертину-самобранку.

– Синку, пiди до чаплi й розкажи iй про наше горе, – сказала мати синовi.

Син знову пiшов до чаплi. Скоро дiстався вiн до пастуха, який пас баранiв, i розповiв йому про все, що сталося. Пастух сказав йому:

– Нiчого не кажи чаплi про це, а попроси у неi ще гарбуз.

Поiхав юнак до чаплi i попросив у неi гарбуз.

Коли вiн з гарбузом знову пiд’iхав до пастуха, той узяв у нього гарбуз, поставив перед собою на землю i закричав:

– Гей, виходьте з гарбуза!

Вмить вискочили з гарбуза люди з палицями i почали гамселити юнака.

– Назад у гарбуз! – скомандував пастух. І люди з палицями зникли.

– Тепер ти побачив, навiщо тобi треба було просити у чаплi гарбуза? – сказав пастух.

Юнак повернувся додому, пiшов до падишаха i почав вимагати в нього скатертину-самобранку. Падишах розгнiвався i велiв прогнати його. Тодi юнак кинув гарбуз до нiг падишаха i закричав:

– Гей, виходьте з гарбуза!

Вискочили з гарбуза люди з палицями i взялися бити падишаха. Сторожа вiд страху розбiглася.

– Досить, я зараз вiддам скатертину!

Юнак взяв скатертину-самобранку i закричав:

– Назад у гарбуз! – Люди з палицями зникли.

Зi скатертиною-самобранкою i чудесним гарбузом син повернувся додому до матерi. З тих пiр син з матiр’ю жили без страху.

* * *

Ахмад-сирота

Жив-був сирота Ахмад. Пiсля смертi батькiв його, круглого сироту, взяв до себе дядько. Та недовго годував вiн племiнника. Скоро вiн вирiшив продати хлопчика на базарi, а вирученi грошi приховати.

Задоволений дядько пiшов з грошима додому, а Ахмада послали працювати на конюшню. Вiн добре доглядав коней, тi стали ситими, гарними i сильними. Падишах був задоволений конюхом. А сам конюх рiс, мужнiв i скоро став красенем.

У падишаха була юна дочка Сохiбджамол. Женихи засилали сватiв, але дiвчина нiкому не давала згоди.