Мацюсеві пригоди

– Ваша королiвська величнiсть, звольте зважити… – почав був старший мiнiстр.

Мацюсь одразу догадався, як буде далi: цей нестерпний чоловiк довго говоритиме щось незрозумiле, i, зрештою, з лялькою нiчого не вийде. І Мацюсь пригадав, як одного разу цей же мiнiстр так само почав щось пояснювати його батьковi. Тодi батько-король тупнув ногою й сказав: «Я вимагаю цього беззаперечно!»

Отож i Мацюсь так само тупнув ногою й дуже голосно сказав:

– Пане мiнiстр, знай, що я вимагаю цього беззаперечно!

Старший мiнiстр здивовано глянув на Мацюся, потiм записав щось у блокнот i буркнув:

– Я подам вимогу вашоi величностi на розгляд ради мiнiстрiв.

Що говорилося на засiданнi ради мiнiстрiв, невiдомо, бо нарада вiдбулася при замкнених дверях. Ухвалено, проте, купити ляльку, i мiнiстр торгiвлi два днi бiгав по крамницях i оглядав найбiльшi ляльки. Але такоi великоi нiде не було. Тодi мiнiстр торгiвлi викликав на нараду всiх промисловцiв, i один фабрикант зголосився за великi грошi зробити за чотири тижнi таку ляльку на своiй фабрицi.

А коли лялька була готова, вiн виставив ii у вiкнi своеi крамницi з написом: «Постачальник двору його королiвськоi величностi виготовив цю ляльку для Іренки, дочки капiтана пожежноi охорони».

Газети негайно вмiстили фотографiю пожежноi команди пiд час гасiння пожежi, фотографiю Іренки й ляльки. Почали подейкувати, нiби король Мацюсь дуже любить дивитися на пожежу й на виiзди пожежноi команди. Хтось написав до газети листа, що ладен спалити свiй будинок, коли улюблений король Мацюсь так обожнюе пожежi.

Багато дiвчаток повiдомило в листах до короля Мацюся, що теж хотiли б мати такi ляльки. Однак секретар двору не читав Мацюсевi тих листiв, бо йому суворо заборонив це робити розгнiваний старший мiнiстр.

Перед крамницею впродовж трьох днiв юрмилися люди, оглядаючи королiвський дарунок, i лише на четвертий день за розпорядженням префекта полiцii ляльку зняли з вiтрини, щоб натовп на вулицi не перешкоджав iздити трамваям та автомобiлям.

Довго пiсля того говорили в мiстi про ляльку й про Мацюся, який послав Іренцi такий чудовий подарунок.

Роздiл третiй

Мацюсь пiдводився о сьомiй годинi ранку, сам умивався й одягався, сам чистив взуття й стелився. Такий звичай завiв ще прадiд Мацюся, хоробрий король Павло Переможець. Пiсля ранкового туалету Мацюсь випивав чарочку риб’ячого жиру й починав снiданок, який мiг тривати не бiльше шiстнадцяти хвилин тридцяти п’яти секунд.