Мацюсеві пригоди

– Нарада вiдкладаеться, – спробував захиститися переляканий старший мiнiстр.

– Слiд було оголосити завчасно, що ви зробите перерву засiдання. Однак ви про це не подбали.

– Я забув, прошу пробачення.

Вiйськовий мiнiстр глянув на годинник:

– Панове, король дав нам десять хвилин. Чотири хвилини минуло. Отже, не будемо сваритися. Я людина вiйськова i мушу виконувати королiвський наказ.

Бiдолашний прем’ер-мiнiстр мав-таки пiдстави боятися; на столi лежав аркуш паперу, на якому виразно було написано синiм олiвцем: «Гаразд, хай буде вiйна».

Легко було вдавати смiливого тодi, та важко тепер вiдповiдати за нерозважливо написанi слова. Зрештою, що сказати, коли король запитае, чому прем’ер-мiнiстр тодi так написав? Адже ж все почалося з того, що пiсля смертi старого короля мiнiстри не хотiли визнавати Мацюся.

Знали про це всi мiнiстри й навiть трохи зловтiшалися, бо недолюблювали старшого мiнiстра за те, що той надмiру командував i був страшенно пихатий. Нiхто з них не хотiв нiчого радити – кожен лише думав, як йому дiяти, щоб на когось iншого упав гнiв короля за втаення такоi важливоi подii.

– Залишилась хвилина, – сказав вiйськовий мiнiстр, застебнув гудзики, поправив ордени, пiдкрутив вуса, взяв зi столу револьвер – i за хвилину вже стояв, виструнчившись, перед королем.

– Отже, вiйна? – тихо спитав Мацюсь.

– Так точно, ваша величнiсть.

У Мацюся наче камiнь упав з серця, бо, мушу вам сказати, i вiн цi десять хвилин дуже хвилювався. «А може, Фелек просто так написав? А може, це неправда? А може, вiн пожартував?»

Коротке «так точно» розвiяло всi сумнiви.

Вiйна, i велика вiйна. Хотiли обiйтися без нього. Та Мацюсь тiльки одному йому вiдомим чином розкрив таемницю.

Через годину хлопчаки на вулицях кричали на весь голос:

– Термiнове повiдомлення! Криза Кабiнету мiнiстрiв!

Це означало, що мiнiстри посварилися.

Роздiл п’ятий

Криза Кабiнету мiнiстрiв була така: прем’ер-мiнiстр удавав ображеного й вiдмовлявся бути старшим.

Мiнiстр шляхiв сполучення сказав, що не може перевозити вiйська, бо не мае необхiдноi кiлькостi паровозiв. Мiнiстр освiти зазначив, що вчителi, мабуть, пiдуть на вiйну, а тому школярi ще бiльше битимуть шибки й псуватимуть парти, отже й вiн зрiкаеться свого поста.

На четверту годину було призначено надзвичайну нараду.

Король Мацюсь, скориставшись з метушнi, прокрався в королiвський сад i голосно свиснув раз i вдруге, та Фелек не з’явився.