Мацюсеві пригоди

Цей король був трохи бiднiший, отож i приймав Мацюся скромнiше, проте ще сердечнiше. В нього було багато друзiв серед неевропейських королiв, i вiн запросив iх разом з Мацюсем до себе. Тут на Мацюся чекали дуже цiкавi бали, на яких були i негри, [китайцi й] австралiйцi. Однi були жовтi, iншi – чорнi, носили прикраси з черепашок i слонових кiсток в носi та вухах. Мацюсь подружився з цими королями; вiд одного одержав чотири красивi папуги, якi говорили, мов люди; вiд другого дiстав крокодила та змiю боа у величезнiй склянiй клiтцi, а вiд третього – двi кумеднi дресированi мавпочки, якi виробляли такi чудернацькi штуки, що Мацюсь смiявся щоразу, коли дивився на них.

У цьому королiвствi Мацюсь побачив найбiльший у свiтi зоологiчний сад, де жили пташки, пiнгвiни, схожi на людей, бiлi ведмедi, зубри, великi iндiйськi слони, леви, тигри, вовки, лисицi й усяка iнша звiрина, як наземна, так i морська. Тут були найрiзноманiтнiшi риби й рiзнокольоровi птахи, а мавп налiчували аж п’ятдесят видiв.

– Це все подарунки моiх африканських друзiв, – сказав король.

І Мацюсь вирiшив будь-що запросити тих друзiв до своеi столицi, аби теж мати такий зоосад, бо коли цi звiрi подобаються йому, то вони, звiсно, сподобаються й iншим дiтям.

– Що ж, час iхати. А шкода. Що ж менi покаже третiй король? Це в його столицi найбiльший будинок, про який згадував Фелек.

Роздiл дев’ятнадцятий

У третього короля Мацюся приймали дуже скромно, хоч i прихильно. Його це здивувало i навiть трохи неприемно вразило.

Палац навiть не був схожий на королiвський замок i майже не вiдрiзнявся вiд найкрасивiших будинкiв мiста.

На одному з лакеiв були рукавички вже не першоi свiжостi, а на скатертинi виднiлася хоч i маленька, проте все ж таки дiрка, майстерно зацерована шовковими нитками. А коли Мацюся повели в королiвську скарбницю, вiн iще бiльше здивувався. Тут було стiльки золота, срiбла й коштовного камiння, що Мацюсь аж заплющив очi.

– Ваша королiвська величнiсть страшенно багатi.

– Що ви, нi, – вiдказав король, – якби я спробував роздати все це громадянам моеi краiни, на кожного випало б лише по однiй монетцi.

І вiн якось так приемно про це сказав, що в Мацюся навiть защемiло серце.

Цей король був наймолодший з усiх трьох, але якийсь сумний. Якщо ввечерi вони не вiдвiдували театр, король грав на скрипцi. І грав вiн так сумно, що весь час хотiлося зiтхати.