Мацюсеві пригоди

На добранiч!

Коли наступного дня Мацюсь спробував повернутися до цiеi ж розмови, король уже не хотiв говорити. Зате вiн докладно пояснив Мацюсевi призначення парламенту.

Будинок парламенту справдi був величезний i гарний, схожий усерединi на театр чи на храм. За столом на пiдвищеннi сидiли урядовцi, так само як i в Мацюсевому палацi пiд час нарад. Тiльки тут стояло дуже багато крiсел, i в них куняли рiзнi пани, якi час од часу сходили на помiст i виголошували промови. А навколо крiсел були ложi з мiнiстрами.

Збоку, за величезним столом, сидiли тi, хто пише до газет. А ще вище – публiка. Саме тодi, коли Мацюсь i король увiйшли до примiщення парламенту, виступав якийсь дуже сердитий чоловiк, звертаючись до мiнiстрiв:

– Ми не дозволимо! – кричав вiн i стукав кулаками. – Якщо ви нас не послухаете, ви не будете мiнiстрами. Нам треба розумних мiнiстрiв.

Інший говорив, що мiнiстри дуже розумнi i нових нiкому не треба. Потiм усi посварилися, почали галасувати. Якийсь чоловiк гукнув: «Геть уряд!», другий: «Посоромтеся!» А коли Мацюсь уже виходив з залу, хтось крикнув: «Геть короля!»

– Чого вони посварилися?

– Бо iм зле ведеться на свiтi.

– А що буде, коли справдi викинуть мiнiстрiв?

– Виберуть iнших.

– Ну, а той, що крикнув: «Геть короля»?

– Вiн завжди так кричить.

– Божевiльний?

– Нi. Просто не хоче короля.

– А хiба вони можуть вигнати короля?

– Звичайно, можуть.

– А що ж тодi буде?

– Виберуть когось, [i назвуть його якось iнакше.]

Це дуже зацiкавило Мацюся, майже так, як двi маленькi мавпочки вiд негритянського царка Вей-Бiна.

Роздiл двадцятий

А тим часом газети в Мацюсевiй столицi писали цiлий мiсяць про те, як вшановують Мацюся iноземнi королi, як його люблять i поважають, якi дарунки йому обiцяють. І мiнiстри, скориставшися з цiеi дружби, хотiли позичити дуже багато грошей i сподiвалися, що це iм легко вдасться. Вони боялися лише, що Мацюсь незабаром повернеться в столицю i в останню мить зiпсуе iм справу. І то добре, що iноземнi королi не образилися на приписку Мацюся в документi про позику; вiдтодi, як свiт стоiть, нiхто, навiть наймогутнiший король, навiть король-реформатор, не писав на офiцiйному документi: «Тiльки не будьте свиньми».

Отже, мiнiстри ухвалили, щоб Мацюсь ще цiлий мiсяць сидiв за кордоном, бо вiн, мовляв, дуже втомився i повинен вiдпочити.

Мацюсь зрадiв i сказав, що хотiв би поiхати на море. І поiхали: Мацюсь, капiтан, Стасек, Геленка та лiкар.