Нові пригоди славетної п’ятірки

 – Вiн чудово бавитиметься у дворi з Беном i Риккi. А що б ви хотiли випити? Гарячого молока? Какао? Кави? У мене е свiже крихке печиво – учора пекла. Призволяйтеся.

– У дружини цього тижня клопоту повна голова, увесь час щось куховарить, – сказав старий фермер, коли господиня задрiботiла до комори. – У нас на це Рiздво гостi.

– Гостi? – перепитала Джорджа здивовано, бо знала, що у старого подружжя своiх дiтей не було. – А хто ж приiде? Я iх знаю?

– Двое художникiв з Лондона! – вiдповiв фермер. – Вони написали нам листа, в якому запитували, чи можуть вони у нас зупинитись на три тижнi на рiздвянi свята.

До речi, вони запропонували гарну платню, тож дружина працюе як бджiлка.

– Вони збираються малювати? – запитав Джулiан, який вважав себе художником. – А можна менi буде якось зазирнути до них i поговорити? Я теж непогано малюю. Може, вони менi щось корисне порадять.

– Приходьте у будь-який зручний для вас час, – сказала стара панi Сандерс, готуючи у великому глеку какао. Вона поставила на стiл тацю з дуже апетитним на вигляд крихким печивом, i зголоднiлi дiти допалися до нього.

– Гадаю, двом художникам буде самотньо тут, у загумiнку, на Рiздво, – сказала Джорджа. – А в них тут е знайомi?

– Кажуть, що нема, – вiдповiла панi Сандерс. – Але художники – дивний народ. У нас i ранiше художники зупинялися. Їм, либонь, подобалося блукати на самотi. Гадаю, i цим двом сподобаеться.

– Ще б пак! Ти стiльки смаколикiв готуеш! – докинув ii чоловiк. – Ну гаразд, менi час iти до овець.

До побачення, юнацтво! Приходьте ще, не забувайте нас.

Вiн вийшов. Стара панi Сандерс, пораючись у кухнi, продовжувала балакати з дiтьми. Тiмотi вбiг i вмостився на килимку бiля пiчки.

Раптом вiн угледiв смугасту кiшку, що кралася попiд стiною, шерсть на нiй наiжилася вiд страху перед незнайомим псом. Тiм радiсно гавкнув i кинувся на кiшку. Вона вискочила з кухнi до старого обшитого лиштвою передпокою. Пес – за нею, не звертаючи уваги на суворi оклики Джорджi.

Кiшка спробувала заскочити на старовинний дзигар у передпокоi.

Тiм з веселим гавкотом стрибнув слiдом за нею. При цьому вiн ударився боком об полiровану лиштву – i тут сталося щось дивовижне!

Лиштва зникла, а на ii мiсцi в старiй стiнi зяяла темна дiра! Джорджа, яка подалася за Тiмом до передпокою, закричала вiд подиву:

– Дивiться! Панi Сандерс, йдiть сюди, подивiться!

Роздiл 4

Разюче вiдкриття

Почувши крик Джорджi, до передпокою забiгли дiти i панi Сандерс.