Нові пригоди славетної п’ятірки

 – Менi з тобою i хлопцями набагато веселiше. Агов, Тiмотi, ти куди подiвся?

– Вiн пiшов обнюхувати усi закутки в домi, аби переконатися, що тут його домiвка, – засмiялася Енн. – Хоче знати, чи пахне по-старому в кухнi, у ваннi й в його лежаку. Мабуть, йому так само приемно повернутися на канiкули додому, як i нам!

Енн мала рацiю. Тiмотi хвилювався i радiв поверненню додому.

Вiн оббiг навколо матерi Джорджi, приязно обнюхуючи ii ноги, задоволений, що знову ii бачить. Забiг до кухнi, але незабаром повернувся, бо там виявився хтось незнайомий: то була куховарка Джоана, засапана товстуля, яка подивилася на нього з пiдозрою.

– Ти можеш приходити до кухнi раз на день обiдати, – сказала Джоана. – І все. Я не допущу з доброi волi, щоб у мене з-пiд носа зникали м’ясо, ковбаса або курка. Знаю я вашу собачу вдачу!

Тiмотi заникнув до комiрчини i все там обнюхав. Потiм – до iдальнi, вiтальнi i радо переконався, що там пахне так само, як i ранiше. Притулив нiс до дверей кабiнету, де працював батько Джорджi, й дуже обережно принюхався.

Вiн не збирався туди входити. Тiмотi побоювався батька Джорджi точнiсiнько так, як i всi iншi.

Потiм вiн знову побiг сходами нагору – до вiдпочивальнi дiвчат. А де ж його лежак? Ондо бiля вiкна. Чудово! Тож вiн знову спатиме у вiдпочивальнi Джорджi. Тiмотi скрутився в лежаку калачиком i взявся голосно стукати по пiдлозi хвостом.

– Я радий повернутися додому, – промовляв хвiст, – дуже-дуже радий повернутися!

Роздiл 2

Знову всi разом

Наступного дня приiхали хлопцi.

Енн i Джорджа пiшли разом з Тiмотi iх зустрiчати. Джорджа кермувала бiдаркою, запряженою понi, а Тiмотi сидiв поряд з нею. Енн не могла дочекатися, коли потяг зупиниться на станцii. Вона бiгла платформою, намагаючись розгледiти Джулiана i Дiка у вагонах, що проiздили повз.

Нарештi побачила iх. Вони визирали у вiкно вагона у хвостi потяга, махали руками i кричали:

– Енн! Енн! Ми тут! Привiт, Джорджо! О, i Тiмотi тут!

– Джулiане! Дiку! – волала Енн.

Тiмотi почав гавкати i пiдстрибувати на мiсцi. Усi були збудженi.

– Джулiане! Любо знову бачити вас обох! – вигукнула Енн, обiймаючи братiв. Тiмотi пiдстрибнув i обох лизнув. Вiн був у нестямi вiд радостi. Тепер навколо нього знову були усi дiти, яких вiн так любив.

Трое дiтей i собака стояли щасливi поряд i гомонiли усi одночасно, поки носильник виносив з вагона iхнi речi. Раптом Енн згадала про Джорджу. Вона озирнулася навкруги.