П’ятеро на острові скарбів

Вона подивилася на Джулiана синiми очима, i хлопець спохмурнiв, намагаючись придумати спосiб, як змусити цю уперту дiвчинку взяти морозиво. Аж тут вiн посмiхнувся.

– Послухай, у тебе е дуже багато цiкавих речей, чим би ти могла з нами подiлитися, якщо тiльки дозволиш нам цим скористатися. Ти подiлишся з нами, а ми подiлимося з тобою, наприклад, морозивом. Згодна?

– А що у мене е, чим я могла би подiлитися? – здивувалася Джорджа.

– У тебе е собака, – вiдповiв Джулiан, поплескуючи по хребту великого брунатного двiрняка.

 – Ми б теж радо з ним вовтузилися, вiн такий милий! У тебе е дивовижний острiв. Ми б дуже тiшилися, якби вряди-годи ти з нами ним подiлилася. І в тебе е затонулий корабель. Ми хотiли б його побачити, якщо ти дозволиш нам. Звичайно, морозиво та солодощi не йдуть нi в яке порiвняння з усiм цим, але було б добре пiти на таку домовленiсть i дiлитися одне з одним тим, що у кого е.

Джорджа пильно поглянула у Джулiановi карi очi. Хлопець iй подобався. Вона не мала звичаю з кимось дiлитися.

Самотня, незрозумiла для всiх одиначка, сувора i завзята. В неi нiколи не було друзiв. Тiмотi поглянув на Джулiана i зрозумiв, що той пропонуе Джорджi щось гарне i шоколадне. Вiн пiдстрибнув i по-дружньому лизнув хлопця.

– Сама бачиш – Тiм хоче, щоб iз ним дiлились, – усмiхнувся Джулiан. – Вiн зрадiе трьом новим друзям.

– Так, звичайно, – погодилася Джорджа, несподiвано поступившись й узявши шоколадне морозиво. – Спасибi, Джулiане. Я подiлюся з вами. Але обiцяйте нiкому нi слова не говорити вдома, що Тiммi залишився зi мною.

– Звiсно, обiцяемо, – сказав Джулiан. – Але я не розумiю, чому твоi батьки будуть проти вашоi дружби, якщо Тiммi бiльше не живе у вас. Ну, як морозиво? Еге ж, смачне?

– О, чудове, я такого смачного ще не iла! – вигукнула Джорджа, вiдкушуючи шматочок. – Таке холодне! Цьогорiч я ще не iла морозива. Смакота!

Тiмотi теж спробував вiдкусити. Джорджа залишила йому крапельку. Потiм обернулася i всмiхнулася своiм кузенам.

– Ви гарнi, – сказала вона.

 – Я рада, що ви приiхали. У другiй половинi дня вiзьмемо човна й повеслуемо навколо острова, щоб побачити кораблетрощу. Згоднi?

– Авжеж! – вигукнули хором усi трое. І навiть Тiммi помахав хвостом, нiби все зрозумiв.

Роздiл 4

Захоплива подорож

Уранцi дiти пiшли на пляж, i хлопцi на власнi очi переконалися, що Джорджа набагато краща за них плавчиня. Вона плавала потужно й швидко, надовго затримуючи подих пiд водою.