Пітер Пен = Peter Pan

Рiч у тiм, що вони трохи погладшали вiд частих бенкетiв, на яких спонукала до цього жирна iжа, але з часом вони таки схуднуть. Однак не це зараз становило найбiльшу загрозу.

Індiанцi зникають, наче тiнi, а на iхньому мiсцi на травi з’являються дикi звiрi: леви, тигри, ведмедi й iншi, дрiбнiшi хижаки. Вони важко дихають, висолопивши язики, бо цiеi ночi всi дуже голоднi.

Коли вони проходять, вигулькуе силует останнього з них – величезного крокодила. Незабаром ми дiзнаемося, за ким вiн полюе.

Крокодил зникае, а на стежцi знову з’являються загубленi хлопчики, i цей процес буде тривати доти, доки хтось iз пiратiв не спiткнеться.

Але наразi всi йдуть розмiрено, однак пильно вдивляються вперед, i нiхто не тямить, що небезпека може пiдкрастися ззаду. Це зайвий раз доводить, наскiльки реальним був цей острiв.

Першими з цього рухомого кола випали загубленi. Вони попадали на галявину неподалiк вiд iхньоi пiдземноi оселi.

– Хоч би вже Пiтер хутчiй повертався, – нервово повторювали пiдлiтки, хоча кожен iз них був вищим на зрiст i ширшим у плечах, нiж iхнiй ватажок.

– Я единий iз вас, хто не боiться пiратiв, – зауважив Малюк тоном, який не давав йому стати загальним улюбленцем, однак якийсь вiддалений звук змусив його квапливо додати: – Але менi усе ж хотiлося б, аби вiн повернувся i розповiв, що там далi сталося з Попелюшкою.

Вони ще побалакали про Попелюшку, але Базiка заявив, що вiн упевнений, що його мама дуже на неi схожа.

– Все, що я пам’ятаю про свою матусю, – долучився до бесiди Хвостик, – це те, що вона весь час казала татковi: «О, як я хотiла б мати власну чекову книжку!» Не знаю, що таке чекова книжка, але я так сильно ii люблю, що хотiв би подарувати мамi хоча б одну.

Раптом вони почули якийсь вiддалений звук. Ви чи я, не призвичаенi до життя в диких лiсах, навряд чи щось розiбрали б, а це була похмура пiсня:

Йо-хо-хо, пiратське життя,

Череп i костi на стязi.

Веселi часи, мотуз з конопель —

Привiт Девi Джонсу-трудязi.

І тут же загубленi хлопчики… але де ж вони? Їх тут бiльше немае. Навiть кролики не зникають швидше.

Я розкажу, де вони. Всi, крiм Хвостика, який подався у розвiдку (роззиратися навколо), вже сховалися в своiй оселi пiд землею – чудовому мiсцi для проживання, краще й вигадати важко.