Пітер Пен = Peter Pan

Як можна носити забагато одягу або замало, так i якщо ви опиняетесь у вибоiстих, незручних мiсцях, то можете знайти й дерево неправильноi форми, однак Пiтер робить ще якiсь дii, i пiсля цього ви стаете такими, як треба. А вже коли пасуете, то значна увага придiляеться технiцi спуску, i саме це, як виявила Вендi для свого задоволення, гуртувало всю сiм’ю просто iдеально.

Вендi та Майкл здолали своi дерева з першоi ж спроби, а Джон мусiв ще трохи повправлятися.

Через кiлька днiв тренувань вони вже могли легко пiдiйматися та спускатися.

І вони палко полюбили iхню оселю пiд землею, особливо Вендi. Там була одна велика кiмната, так усi житла треба робити, з пiдлогою, з якоi можна було б викопати хробака, якщо хочете податися на риболовлю, на цiй пiдлозi також росли великi гриби чарiвних кольорiв, якi використовували, як ослiнчики. Деревце Некацiя щосили намагалося прорости в центрi кiмнати, але щоранку вони пиляли стовбур до одного рiвня з пiдлогою. Коли надходив час пити чай, воно виростало приблизно на два фути, i тодi вони клали на нього дверi, так виходив стiл. Але як тiльки чаювання закiнчувалося, загубленi спилювали деревце знову, i в кiмнатi тодi ставало достатньо мiсця для iгрищ. У кiмнатi був величезний камiн, до якого можна було доступитися з будь-якоi частини кiмнати, якби вам запраглося запалити його. Через нього Вендi натягнула мотузки, виготовленi з волокон, на яких вона розвiшувала бiлизну. Лiжко на день пiдiймалося, прихилялося до стiни, а ввечерi, рiвно о пiв на сьому, воно опускалося i займало майже половину кiмнати. Й усi хлопчики спали в ньому, крiм Майкла, лежачи, як сардини в бляшанцi. Існувало суворе правило перевертатися на iнший бiк тiльки за командою всiм водночас. Майкл також мав би там спати, але Вендi вважала, що у неi мае бути хтось маленький. Ви ж знаете, якi тi жiнки, тому для Майкла до стелi пiдвiсили кошик.

Інтер’ер в оселi був простий i невибагливий, але вiн разюче вiдрiзнявся вiд того, що якесь ведмежатко могло б учинити в такому пiдземному обiйстi за таких же обставин.

Та була одна нiша в стiнi, не бiльша за пташину клiтку, що слугувала особистими апартаментами Тiнкер Белл. Вона вiдокремлювалася вiд загальноi кiмнати тоненькою фiранкою, бо Тiнк була дуже вередлива i завжди мала потребу чепуритися при роздяганнi чи одяганнi. Жодна жiнка, навiть велика, не могла б отримати вишуканiший салон, роздягальню та спальню в одному примiщеннi. Тапчан, як вона завжди його називала, був справжнiм ложем, на масивних нiжках.