Поштове відділення Лікаря Дуліттла. Останнє розпорядження Генерального Поштмейстера

Завдяки iм менi цього року вдалося виростити такий багатий урожай брюссельськоi капусти, якого ще не бачили в Лiнкольнширi. Але в нiч перед тим, як я зiбрався зiбрати ii й вiдвезти на ринок, капуста щезла з моiх полiв, вся до останньоi головки. Як – цього я не знаю. Може, ви менi зможете щось пояснити?

Ваш покiрний слуга

Нiколас Скроджинс»

– Боже ж мiй! – здивувався Лiкар. – І що ж могло трапитися з цiею капустою?!

– Їi злопав Чав-Чав, – зауважив Пу-Гу. – Без сумнiву, це та сама капуста, яку сюди переправили дрозди.

– От халепа! – скрикнув Лiкар. – Це дуже й дуже погано. Що ж, тепер я мушу знайти якийсь спосiб, щоб заплатити за неi фермеровi.

Тривалий час Чап-Чап як домогосподарка по-материнськи намагалася переконати Лiкаря, щоб вiн узяв собi вiдпустку й вiдпочив вiд своiх поштових клопотiв.

– Ви знаете, лiкарю, – казала вона, – ви так обов’язково захворiете, ось що станеться з вами, це як пити дати. Жодна людина не здатна так гарувати, як це робили ви протягом останнiх мiсяцiв, i не поплатитися за це.

Ось тепер уже поштове вiддiлення працюе як слiд, чому б вам не передати його в управлiння королiвським поштарям, а самому трошки не вiдпочити? І, до речi, ви що, взагалi не збираетеся повертатися до Паддлбi?

– Збираюся, – вiдповiв Джон Дулiттл, – але на все свiй час, Чап-Чап.

– Але ви мусите взяти вiдпустку, – наполягала качка. – Облиште поштове вiддiлення на якийсь час. Влаштуйте собi подорож уздовж узбережжя на каное для змiни обстановки, якщо ви вже не хочете iхати додому.

Лiкар увесь час повторював, що влаштуе. Але так i не зробив цього, аж поки не трапилося щось достатньо важливе з точки зору природознавства, що змусило його вiдiрватися вiд роботи на поштi.

Одного дня Лiкар вiдкривав адресовану йому пошту й натрапив на пакунок розмiром i формою з велике яйце. Вiн зняв зовнiшню обмотку, зроблену з водоростей. У серединi був лист i пара устричних мушель, зв’язаних докупи в пуделко.

Дещо спантеличений, Лiкар спочатку прочитав листа, при цьому Чап-Чап, яка все ще насiдала на нього з вiдпусткою, зазирала йому через плече.

У листi було написано:

«Дорогий Лiкарю! Я надсилаю вам у пуделку кiлька красивих гальок, якi я знайшла кiлька днiв тому, розкриваючи устрицi. Я нiколи ранiше не бачила гальку такого кольору, хоча живу на березi моря й розколюю мушлi все свое життя. Мiй чоловiк каже, що це устричнi яйця. Але я в це не вiрю. Чи не були б ви такi ласкавi пояснити менi, що це таке.