Чари країни Оз

Але ця краiна Чарiв така велика, що не вся вiдома юнiй Правительцi, i кажуть, нiби в деяких ii вiддалених частинах, у лiсах i непрохiдних горах, у невiдомих долинах i густих джунглях живуть люди й звiрi, що знають про Озму не бiльше, нiж вона про них. Проте цi невiдомi мешканцi краiни Оз не такi численнi, як вiдомi, що живуть у краях навколо Смарагдового мiста. І взагалi я певен, що невдовзi всi частини краiни Оз будуть дослiдженi, а iхнi мешканцi дiзнаються про свою Правительку, бо в Озми е кiлька ii друзiв, таких допитливих, що вони раз у раз вiдкривають новi незвичайнi мiсця та iхнiх мешканцiв.

Чи не найчастiше вiдкривае такi таемнi мiсця в краiнi Оз дiвчинка з Канзасу на iм’я Доротi, найближча Озмина подружка, що живе в розкiшних покоях у королiвському палацi. Доротi мае й титул – вона Принцеса Озминська, – але не любить, щоб ii величали Принцесою, вона проста й ласкава i не корчить iз себе чогось бiльшого за звичайну дiвчинку, то всi називають ii просто Доротi, i вона пiсля Озми найбiльша улюблениця всього населення краiни Оз.

Якось уранцi Доротi, пройшовши через вестибюль палацу, постукала у дверi до iншоi дiвчини, також Озминоi гостi й подружки, яку звали Тротта. Почувши «Ввiйдiть!», Доротi побачила, що у Тротти е гiсть – старий одноногий моряк, друга нога була дерев’яна. Моряк сидiв бiля вiдчиненого вiкна й пахкав люлькою, зробленою з кукурудзяного качана. Моряка звали Капiтан Бiл, вiн прибув до краiни Оз разом iз Троттою i був ii найдавнiшим та найвiрнiшим супутником i другом.

– Ти знаеш, через мiсяць у Озми день народження, i я все думаю, який би подарунок iй приготувати. Вона така ласкава до нас, що ми конче повиннi вшанувати ii в цей день.

– Правду кажеш, – погодилась Тротта. – Я й сама вже задумувалася, що б подарувати Озмi. Але надумати нелегко, бо вона вже мае все, чого iй треба, а що вона чарiвниця й добре знаеться на чарах, то може задовольнити будь-яке свое бажання.

– Я знаю, – вiдказала Доротi, – та не в цьому рiч. Я не кажу, що Озмi чогось треба, просто iй буде приемно знати, що ми пам’ятаемо про ii день народження. Але що ж iй подарувати?

Тротта безнадiйно похитала головою:

– Я вже думала, думала й нiчого не придумала.

– Отак i я, – сказала Доротi.