Чари країни Оз

– Ти пам’ятаеш, що розповiдав менi вчора про Зачаровану Квiтку в золотому горщику?

– То я, по-твоему, дурень? Глянь на мiй мозок – i побачиш, що вiн працюе. Звичайно, пам’ятаю! – вiдповiв Кiт.

– Ну, то як нам знайти ii?

– Ви не знайдете. І це не ваша справа. Ідiть геть, не заважайте спати, – пробурчав Кiт.

– Та ти послухай, – звернулась до нього Доротi. – Нам потрiбна Зачарована Квiтка, щоб подарувати Озмi на день народження. Ти ж радий будеш потiшити Озму, правда?

– Я не певен, – вiдказав Кiт. – З якого це дива я маю когось тiшити?

– Таж ти маеш серце, я бачу його у тебе всерединi, – втрутилась Тротта.

– Так, е, i гарне серце, я люблю його, – запевнив Кiт, вигнувшись, щоб оглянути себе всього. – Але воно зроблене з рубiна, а рубiн твердiший за кремiнь.

– Чи годишся ти хоч на щось? – спитала Тротта.

– Аякже! На мене приемно дивитися – чого не можна сказати про тебе, – вiдповiв Кiт.

Тротта засмiялась, а Доротi, що бачила Скляного Кота наскрiзь не тiльки очима, примирливо сказала:

– Ти справдi дуже гарний, i якщо ти зможеш розповiсти Капiтановi Бiловi, де знайти Зачаровану Квiтку, всi люди в Озi славитимуть тебе за розум.

Отаку мову кришталеве створiння любило.

Рожевi кульки в головi заворушились, i Кiт сказав:

– Я знайшов Зачаровану Квiтку на пiвночi краю Жвакунiв, де майже не живуть i не бувають люди. Там е рiчка, що протiкае через лiс, а посеред тiеi рiчки е невеличкий острiвець, i на ньому стоiть золотий горщик, а в горщику росте Зачарована Квiтка.

– А як же ти потрапив на той острiвець? – спитала Доротi. —Адже Склянi Коти не можуть плавати.

– Так, але я не боюся води, – вiдповiв Кiт. – Я просто пройшов по дну.

– Пiд водою? – вигукнула Тротта.

Кiт глянув на неi зневажливо.

– Як же я мiг би пройти над водою по дну рiчки? Якби ти була прозора, всi б побачили, що мозок у тебе не працюе. Але я певен, що ви самi нiколи не знайдете того мiсця.

– Але ж ти зi своiм гарним рожевим мозком, мабуть, зможеш його вiдшукати? – зауважила Доротi.

– Зможу, i коли ви хочете тiеi Зачарованоi Квiтки для Озми, я пiду з вами й покажу дорогу.

– От молодець! – вигукнула Доротi. – Тротта й Капiтан Бiл пiдуть iз тобою, бо це буде iхнiй подарунок Озмi на день народження. А поки ви мандруватимете, я придумаю ще якийсь подарунок вiд себе.

– Гаразд.