Шхуна «Колумб»

Хлопчиковi пощастило, Коли йому було рокiв дванадцять, його забрав до себе далекий родич-моряк i вiддав до школи. Вчився хлопець дуже добре. Вдалося здобути вищу освiту. Але таких, як вiн, були одиницi.

Анч мовчки слухав i поглядав на свiй годинник. Вже минуло двадцять п'ять хвилин, але жодних ознак дii трифенiлометрину не помiчав. Невже у цiеi людини такий мiцний органiзм? Анчу здалося, що в нього на лобi виступае пiт. Вiд нервового напруження заболiла голова.

Професор продовжував розповiдати, як революцiя застала його в унiверситетi, як брав вiн участь у громадянськiй вiйнi, правда, невеличку, бо лише командував санiтарним загоном.

В унiверситетi захоплювався хiмiею та бiологiею, а пiсля вiйни зацiкавила його геологiя, i вiн став геохiмiком. Розповiдав про першi своi науковi роботи.

Анч вiдчув внутрiшнiй дрож. «Адже це неможливо, – хотiв вiн сказати вголос сам собi, але вихована довгими роками витримка примушувала його не мiняти жодноi риси на обличчi. – Невже цигарки з позначкою залишилися в портсигарi?» Вiн витяг з кишенi, нiби машинально, портсигар, взяв у ньому останню цигарку i, удаючи, що слухае професора, роздивлявся мундштук третьоi цигарки.

Враз вiн зблiд. У висках важко загупало. На мундштуку останньоi цигарки не було жодноi позначки олiвцем. Це була цигарка без трифенiлометрину. Може, ту цигарку скурив вiн сам?

Професор несподiвано мусив спинитись. Його слухач раптом зiрвався на ноги, кинувся до дверей, залишив iх вiдчиненими i вихором помчав по висiлку до хати Якова Ковальчука.

Професор Ананьев здивовано дивився йому вслiд. Потiм пiдiйшов до столу, надiв окуляри, сiв у крiсло i промовив:

– Не сподiвався, що вiн такий експансивний.

XVI. Повернення Ковальчука

Вибiгши за виселок, Анч зупинився. Глянув на годинник i пiшов повiльнiше. Врештi вiн отямився. Адже це дурниця. Минула майже година, i за цей час трифенiлометрин уже вплинув би, коли б вiн справдi викурив отруену цигарку.

Знову перевiрив портсигар, там лежала цигарка без помiтки. Значить, отруену цигарку скурив або вiн або професор. Нi, тут якась помилка. Мозок його напружено працював, намагаючись розгадати це непорозумiння. Куди ж вiн сунув ту цигарку? Чорт його зна, до кого вона може потрапити. Треба швидше дiстатися до Ковальчуковоi хати й перевiрити, куди вiн подiв ту цигарку. Прискорюючи ходу, Анч все бiльше вiддалявся вiд Соколиного. Ковальчука вiн застав дома.