Ангели помсти

За тридцять рокiв своеi дiяльностi (двадцять з них вiн прожив з Любкою Калiстратенко, яка померла, згорiла за пiвроку вiд раку) всього раз притягав його до вiдповiдальностi мiсцевий суддя, та й то вiдбувся штрафом у двадцять карбованцiв, котрий так i не сплатив, хоча в заповiтi вказав, щоб того папiрця суддi Коломiйцю поклали в труну. Й ось цi чутки морочили голову мiсцевому населенню, яке, то скрегочучи зубами, то проклинаючи, то пускаючи зелену слину заздрощiв, дивилося на нього, як на чудовисько, котрому не варто жити.

Всi iншi – звiсно, iнша справа. Напевне, ще й тому Джулай жив, наперекiр усiм. Звичайно, це перебiльшення, але хотiлося думати так, бо старий викликав повагу, хотiли того чи нi. А так вiн нiкого не помiчав, доки не закувала бiда у його домi, й тодi на нього подивилися по-iншому, як на здорову людину, вже без жалостi. І всi готовi були його розтерзати. Спочатку за другою ходкою з’явилися вiрмени. Потiм безногих, незважаючи на пенсiйний вiк, почали саджати за грати: на рiк, на два, а то i просто тримали пiд слiдством. Вони виходили. Наче нiчого й не сталося прокручували своi оборудки. Стукачiв у середовищi безногих не було, як то, скажiмо, спостерiгалося у вурок. Жора Стрижак був першим фiлером, що дозволяло йому пiд час горбачовського сухого закону тинятися п’яним вулицями i чiплятися до вухатих фраерiв. Пiзнiше у нього на шиi вискочить виразка, зовсiм невелика, з молоду горошинку, вона розросталася все швидше i швидше, доки в однiй iз клiнiк не сказали, що це рак. Дружина, писана, справжня кiношна красуня, почала таскати його по всiх лiкарнях, знахарях, якi чадiли в синьому диму, що виiдав очi, виливали воском на воду, на молоко, кидали на запацьоренi карти, але марно. Жора захворiв i помер. Спочатку на радiсть мiсту, а потiм i на ii. Давно, коли дружина була молодою, то, заклавшись на ii вiрнiсть, Жора змусив ii пройтися голою сквером. Що i було виконано. Пiсля смертi всi його швидко забули. Той же Жора навiв стрiлки вiрменам, але першу хвилю вдалося придавити. За другим приходом вони засiли намiцно. І ця iсторiя вже стосувалася конкретно Джулая i Марго. Бо тодi, в перший вiрменський прихiд, Джулай тiльки ставав на ноги в повному розумiннi слова. Щойно Любка офiцiйно перейшла до нього, то Джулай вирiвнявся до закону. Його корешi збудували собi триповерховi домiни, замовили японськi милицi, обзавелися коханками, дружинами i дiтьми. З першим вiрменським приходом Джулаю вдалося зiштовхнути циган з вiрменами.