Віта Ностра

А о пiв на сьому ранку Оксана почала шелестiти полiетиленовими торбинками, ширячи навколо запах солоних огiркiв. Од цього шелесту й од цього запаху Саша прокинулася й бiльше не змогла склепити очей…

Тепер вона дивилася на екран. Фiльм був стародавнiй, старший за саму Сашу, вiд дикторського голосу в динамiках закладало вуха, але нiчого нового чи хоч би конкретного Саша, хоч як намагалася, так i не почула. Торпа – старовинне прекрасне мiсто. Традицii вищоi освiти. Молодь, що вступае в життя, i так далi, i таке iнше.

Змiнювали один одного чорно-бiлi кадри: вулицi Торпи – i справдi мальовничi. Фонтан з лебедями. Фасад iнституту, фасад гуртожитку, скляний купол над кiнною статуею. Диктор проголошував про те, як правильно обраний iнститут визначае працевлаштування та кар’еру, та про молодих фахiвцiв, що випускаються щорiчно, та про побутовi умови в гуртожитку, про славнi традицii – слова були знайомi й аморфнi, iх можна було переставляти так i сяк. Саша й клiпнути не встигла, як ролик закiнчився, екран погас, i знову ввiмкнулося свiтло.

Першокурсники мружилися, переглядалися, знизували плечима. Кравець широкими кроками перетнув сцену, зупинився на краю, заклавши руки за спину i промовив:

– Урочисту частину будемо вважати закiнченою, приступаемо до роботи. Цього року на перший курс зараховано тридцять дев’ять студентiв, з них буде сформовано двi групи. Група «А», умовно кажучи, i група «Б». Як у школi. Зрозумiло?

Першокурсники мовчали.

– Попрошу вийти на сцену пiдопiчних Лiлii Поповоi та Фарита Кострицького.

Саша нервово видихнула й лишилася сидiти. По скрипучих схiдцях на сцену пiднялася Лiза, нервово обсмикнула дуже коротку спiдницю, стала скраю. Поряд з нею прилаштувався високий хлопець, якого Саша бачила мигцем у буфетi. Хтось вибирався з середини ряду i, проходячи повз Сашу, знову спiткнувся об ii ноги.

– Пiдемо? – тихо спитав Костя.

Саша встала.

Сцена була широка, дев’ятнадцять душ могли б розтягтися вiд краю до краю, тримаючись за руки.

Але всi стояли купкою, тiсно, наче норовили сховатися одне в одного за спиною.

– Перед вами група «А» першого курсу, – Кравець широким жестом указав на сцену. – Прошу шанувати.

У залi хтось кiлька разiв ляснув у долонi.

– Розклад буде вивiшено на стендi одразу пiсля першоi пари. Група «Б», що сидить у залi, зараз iде на фiзкультуру, спортзал на третьому поверсi, початок заняття через п’ять хвилин.