Віта Ностра

Зрозумiло?

Муха, востанне вдарившись об шибку, замертво впала на пiдвiконня.

– Кожному, хто старанно вчитиметься i вiддаватиме заняттям усi сили, я гарантую: до кiнця навчання вiн буде живий i здоровий. Однак недбалiсть i байдужiсть погано закiнчуються для наших студентiв. Винятково погано. Зрозумiло?

Лiворуч од Сашi зметнулася рука.

– Так, Павленко, – сказав Кравець не дивлячись.

Пiднялася Лiза, конвульсивним рухом обсмикнула спiдницю.

– Розумiете, нас же не питали, коли сюди направляли, – голос ii тремтiв.

– І що? – Кравець дивився з цiкавiстю.

– Хiба ви можете вимагати вiд нас… щоб ми так наполегливо вчилися… якщо ми не хочемо? – Лiза ледве змушувала себе не зiрватися на писк.

– Можемо, – легко погодився Кравець. – Коли дитину вчать ходити на горщик, нiхто ж не питае ii згоди, правда?

Лiза постояла ще – i сiла. Вiдповiдь Кравця ii приголомшила. Саша мовчки перезирнулася з Костею.

– Продовжуемо, – незворушно повiдомив Кравець. – Ви – група «А» першого курсу.

Я вестиму у вас спецiальнiсть – теоретичнi лекцii плюс iндивiдуальнi заняття. З кожним новим семестром робота ускладнюватиметься, згодом з’являться iншi спецiальнi дисциплiни. Врахуйте, що фiзкультура в нашому вишi – профiлюючий предмет, з усiма наслiдками, що з цього випливають. Окрiм того, в першому семестрi вам доведеться вивчати фiлософiю, iсторiю, англiйську та математику. У школi бiльшiсть iз вас навчалися добре, тому простого виконання домашнiх завдань з цих предметiв буде досить… Чого, на жаль, не можна сказати про спецiальнiсть. Вам буде важко. Особливо спочатку.

– Ви вже нормально нас залякали, – сказав хтось iз заднiх рядiв.

– Руку, Ковтун, спочатку рука, потiм ваше мiркування. На майбутне: за порушення дисциплiни видаватиметься додаткове завдання зi спецiальностi. Ясно?

Тиша.

– Добре. Зi вступною частиною принаймнi закiнчили. Починаемо заняття. Кострицький, будьте ласкавi – вiзьмiть крейдуй намалюйте на дошцi горизонтальну риску.

– Посерединi? – вирiшив уточнити Костя.

Кравець глянув на нього поверх окулярiв. Костя, потупившись, узяв крейдуй старанно провiв пряму лiнiю од краю й до краю дошки.

– Дякую, сiдайте. Група, дивимося на дошку. Що це?

– Обрiй, – сказала Саша.

– Може бути. Ще?

– Натягнута мотузка, – припустила Лiз а.

– Дохлий черв’як, вид згори! – вирiшив пожартувати Ігор Ковтун.

Кравець посмiхнувся. Узяв з полицi крейду, намалював метелика у верхнiй частинi дошки.