Загадкова історія Бенджаміна Баттона

Клерк витрiщився на нього:

– Як же так, – запротестував вiн, – це ж не дитячий одяг. Зрештою, якщо й дитячий, то лише для манекена.

– Загорнiть це, – наполягав покупець нервово. – Це саме те, що я хочу.

Вражений клерк пiдкорився такiй волi.

Повернувшись у клiнiку, мiстер Баттон зайшов у палату й ледь не жбурнув пакетом у сина:

– Тут твiй одяг, – вiдрiзав вiн.

Старець розкрив пакета й сумнiвно оглянув вмiст.

– Це виглядае доволi смiшно, – поскаржився вiн, – я не хочу вбиратися, як шимпанзе.

– Ти зробив шимпанзе з мене! – шалено вигукнув мiстер Баттон. – Немае значення, як смiшно ти виглядаеш. Одягни це, або ж я… або ж я тебе вiдлупцюю! – вiн неспокiйно проковтнув останне слово, проте вiдчув, що це саме те, що потрiбно сказати.

– Ну добре, тату, – сказав вiн, гротескно вдаючи синiвську повагу. – Ти жив бiльше, ти знаеш краще. Я покiрний твоему слову.

Пiсля слова «Тату» мiстер Баттон почав вiдчувати напруження.

– І поквапся.

– Я намагаюся, тату.

Коли його син одягнувся, мiстер Баттон похмуро оглянув його. Костюм складався зi шкарпеток у крапочку, рожевих штанiв та блузи з бiлим комiрцем. Покриваючи ii майже до поясу, довгими хвилями вилася бiлувата борода. Враження було не з найкращих.

– Зачекай-но!

Мiстер Баттон схопив хiрургiчнi ножицi й трьома гострими рухами вiдрiзав великий шматок бороди. Та навiть пiсля такоi iмпровiзацii ансамблевi бракувало звучання. Густа щетина на пiдборiддi, сумнi очi, старi зуби на фонi хлопчачого костюма виглядали досить дивно.

Та мiстер Баттон, проте, був незворушним i простягнув свою руку:

– Ходiмо! – сказав вiн суворо.

Його син довiрливо за неi вхопився.

– Як ти збираешся мене назвати, татку? – запитав вiн, як тiльки-но вийшли з палати, – допоки ти не придумаеш кращого iменi, я буду просто «немовля»?

Мiстер Баттон пробурчав:

– Я не знаю, – вiдказав рiзко. – Гадаю, ми назвемо тебе Мефуселай.

3.

Навiть пiсля того, як новому дитятi з сiм’i Баттонiв пiдрiзали й перефарбували волосся в ненатуральний коричневий, як його пiдборiддя побрили до блиску й одягли в маленький хлопчачий костюм, зшитий на замовлення кравцем, який не мiг прийти до тями, Баттону все ж довелося визнати, що його син був помилкою для родини.